![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
Звернення Президента України до учасників онлайн-засідання щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці
08:08 / 18.04.2026
ОДЕСА, 18 КВІТНЯ 2026 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Звернення Президента України Володимира Зеленського до учасників онлайн-засідання щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці 17 квітня 2026 року. Як повідомляє кореспондент ІА «Контекст-Причорномор’я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці «Офіс Президента України». У своєму зверненні Володимир Зеленський сказав: Вітаю, Емманюелю, Кіре, Джорджо, Фрідріху, усі друзі! Радий вас бачити, і добре, що у нас є такий формат для координації. Це правильне завдання – знайти спільну безпекову відповідь на ситуацію в Ормузькій протоці, адже йдеться про щось набагато більше, ніж просто про цю протоку. Ми всі розуміємо, які проблеми спричиняє війна в Ірані. Сьогодні економіка стала глобальною, і це впливає на вартість життя всюди. Ми всі маємо працювати разом, щоб прибрати загрози в Ормузі. Але діяти потрібно так, щоб це допомогло захистити свободу судноплавства в усьому світі, не лише в Ормузі. І рішення, ухвалені щодо Ормузу зараз, визначатимуть, як інші агресивні актори сприйматимуть можливість створення проблем в інших протоках та на інших фронтах. Тож давайте будемо якомога конкретнішими та чіткішими й подбаємо, щоб це були не лише слова, які ми сьогодні тут виголошуємо. Щоб через пів року ми не опинилися в такій самій ситуації, як у Газі, де ще багато чого необхідно зробити: безпека там досі здебільшого нестабільна, відновлення фактично не розпочалося, а багато гуманітарних проблем залишаються невирішеними. В Ормузі є безпекові завдання, які не можна вирішити лише політичними рішеннями, – вони потребують надійного та довгострокового підходу. Перш за все необхідно визначити, що саме в Ормузі залежить від нас усіх, а що – від США. Також важливо залучити країни Близького Сходу так, щоб враховувалися їхні спільні інтереси. Ключовий принцип: після цієї війни безпека має посилитися, а не послабитися. Друге: потрібно якомога швидше організувати зустріч наших військових команд та опрацювати всі критичні аспекти того, як могла би працювати безпекова місія в Ормузі та який досвід може запропонувати кожна зі сторін. Україна вже здійснювала дуже схожу місію – не зовсім таку, але дуже схожу – в Чорному морі. Росія також намагалася заблокувати наше море. У нас є досвід супроводу торгових суден, розмінування, захисту від повітряних атак та загальної координації таких операцій. Українці вже працюють у регіоні Затоки над безпекою в повітрі. Ми також можемо сприяти безпеці на морі. Водночас ця війна в Ірані негативно впливає на ситуацію тут, у Європі, через війну Росії проти нас, проти України. Росія залишається терористичною державою та не збирається зменшувати кількість та жорстокість своїх ударів. Сполучені Штати з різних причин можуть послаблювати тиск на Росію, що може призвести до дефіциту озброєння, яке нам потрібне для захисту від цих атак, особливо засобів ППО – ви це знаєте. Отже, це означає, що нам у Європі треба робити ще сильніші спільні кроки для захисту життів, насамперед для протидії балістичним загрозам та збереження тиску на Росію через цю війну. Я вдячний усім країнам, які вже допомагають нам у цьому – хто робить нові кроки у сфері протиповітряної оборони, підтримує ініціативу PURL та прискорює проєкти внутрішнього виробництва необхідної нам зброї, особливо у Європі. Усі ключові регіони світу мають більше покладатися на власні сили. Це стосується Європи, Близького Сходу і країн Затоки, де ми, безсумнівно, побачимо розширення регіонального безпекового співробітництва та нові партнерства, а також ключових регіонів Азії, Канади, Австралії та Нової Зеландії. Завдяки таким форматам і зустрічам, як ця, а також завдяки Коаліції охочих, JEF та іншим об'єднанням ми формуємо систему безпеки, з якою житимуть майбутні покоління. Будь ласка, давайте діяти практично й реально – без порожніх слів – заради Ормузу, заради Європи та заради всіх, хто потребує координації та підтримки. Дякую вам, друзі! Дякую. |
Пошук:
![]() Одеський зоопарк
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.
![]() До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.
Останні новини:
11:16 18.04.2026
11:13 18.04.2026
11:05 18.04.2026
11:02 18.04.2026
Повітряні сили ЗСУ: вночі знешкоджено 190 засобів повітряного нападу, запущених росіянами по Україні
08:15 18.04.2026
|
||||||||||||||||
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.010 |