«Про всяк випадок вітаю всіх із Новим роком — поки ще є інтернет», — таким жартом українські соцмережі зустріли новини про нові російські цілі. Привід для такого чорного гумору є цілком реальним: наприкінці вересня Росія завдала серії ударів по українських дата-центрах і телекомунікаційній інфраструктурі, а частина користувачів у Києві та області втрачала доступ до мережі. Один із дата-центрів — Cosmonova — після повторних атак заявив, що більше не відновить роботу.

Чи означає це, що Росія справді може залишити Україну без інтернету?

Експерти кажуть, що повністю «вимкнути» країну значно складніше, ніж знищити окремий дата-центр. Але останні атаки показали вразливість інфраструктури, від якої залежать інтернет, сайти, хмарні сервіси, бізнес і частина телекомунікацій.

Радіо «Свобода» (https://www.radiosvoboda.org) з’ясовувало, що відбувається з даними після знищення дата-центру, наскільки стійкий український інтернет і чи можуть резервні майданчики, «хмара» та сервери за кордоном захистити його від російських ударів.

Перші масштабні наслідки стали помітними в Києві та області 23 вересня: проблеми з інтернетом фіксували приблизно у 100 тисячах домогосподарств, постраждало вузлове обладнання UTELS, виникли перебої в роботі FEX.NET. Наступного дня про пошкодження повідомили «Домонет», Kievnet і Faust. Також було знищено дата-центр, де розміщувалися потужності MiroHost.

25 вересня російська атака пошкодила дата-центр «Дата-груп». Компанія заявила, що клієнтські дані вдалося зберегти, а сервіси продовжили працювати з резервних майданчиків.

Значно тяжчими виявилися наслідки для Cosmonova. Після повторних атак компанія показала руйнування і повідомила, що дата-центр більше не відновить роботу. Фахівці почали переносити та відновлювати сервіси на інших майданчиках.

26 вересня Президент України Володимир Зеленський назвав ці удари окремою російською операцією проти української цифрової інфраструктури. За його словами, її мета — залишити українців «без інтернету, без зв’язку, без відповідних цифрових сервісів».

27 вересня Міноборони Росії фактично підтвердило удари по українських дата-центрах, опублікувавши зображення дрона з написом «Цифровий детокс».

То чи можне Росія залишити Україну без інтернету?

Одна з головних переваг українського інтернету — його децентралізованість. У країні працюють тисячі операторів із власними мережами та підключеннями, а великі компанії мають також власні міжнародні канали. Тому пошкодження навіть великого вузла може спричинити перебої, але відключити всю країну одним ударом значно складніше.

«Ризик того, що Україна залишиться без зв’язку і без інтернету близький до нуля», — сказав в ефірі «Радіо «Свобода» експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун. — Наша інфраструктура майже не регулюється держорганами. У нас нема ключових ланок, знищення яких може підірвати всю систему».

Він згадує, що у травні 2022 року Росія намагалася проводити масштабні кібератаки з прицілом на інтернет-інфраструктуру, але «тоді більшість користувачів цього майже не помітили».

«В Україні ніколи не було міністерства інтернету», — пояснив DW експерт із телекомунікацій Олександр Глущенко. За його словами, навіть у разі фізичного знищення обладнання дані можуть зберігатися паралельно в інших дата-центрах, на резервних серверах або за межами України.

Чи це справді так, показали останні атаки.

Після пошкодження дата-центру «Датагруп» заявила, що клієнтські дані вдалося зберегти, а сервіси продовжили працювати з резервних майданчиків. Cosmonova після першого удару також повідомляла, що завдяки географічному резервуванню дані клієнтів були збережені, а сервіси переведені на інші майданчики.

Однак неможливість одним ударом «вимкнути» всю країну не означає, що наслідки атак не можуть бути серйозними.

Для звичайного користувача це може означати тимчасову відсутність інтернету або недоступність окремого сайту. Для бізнесу збій одного з елементів інфраструктури може запустити цілий ланцюг проблем. Так, після знищення дата-центрів постачальника послуг розсилки MetLife Україна попередила про затримки з надсиланням електронних копій страхових полісів і квитанцій до 30 робочих днів, а оригіналів полісів — до 45 днів. При цьому страхове покриття продовжує діяти.

Дата-центр — це не просто приміщення із серверами. Це спеціально обладнаний майданчик, де зберігаються й обробляються дані та працює мережеве обладнання. Його робота залежить не лише від самих серверів, а й від електроживлення, охолодження, каналів зв’язку та інших систем.

Від дата-центрів можуть залежати сайти, хмарні сервіси, внутрішні системи компаній, телефонія, онлайн-магазини, медіа та інфраструктура інтернет-провайдерів.

Концентрація великої кількості обладнання та каналів зв’язку на одному майданчику робить такі об’єкти важливими вузлами цифрової інфраструктури — і водночас фізично вразливими.

Після вересневих атак консультант із телекомунікацій, IT та медіаринку Анатолій Фроленков звернув увагу, що деякі з уражених об’єктів мали значення не лише для окремих компаній. «Винесли ключові дата-центри, де відбувається комутація всеукраїнського сегменту інтернету», — цитує його DW. За словами Фроленкова, після одного з ударів на кілька годин виникли проблеми у двох великих операторів, ядра мереж яких роз-міщувалися на пошкоджених місцях.

Більшість комерційних дата-центрів проєктували за інших безпекових обставин. Навіть високий стандарт надійності Tier III передбачає насамперед резервування систем живлення й охолодження та можливість проводити технічне обслуговування без повної зупинки роботи. Але він не означає захисту від прямого ракетного удару.

Дата-центри готували до пожеж, перебоїв з електроенергією, перегрівання чи технічних відмов. Війна поставила перед ними інше завдання: цифрові сервіси мають продовжувати працювати навіть тоді, коли будівлю з основним обладнанням фізично знищено.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький у розмові з ТСН 27 вересня визнав, що ризик стосується не одного конкретного об’єкта. «Загроза є по всій інфраструктурі. Була, є і буде до завершення війни», — сказав він, говорячи про можливість нових російських ударів по дата-центрах і системах зв’язку.

За його словами, універсального способу захисту такої інфраструктури нема. «Щось має бути під землею, щось повинно бути в «хмарі», щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути мікс, а щось — всі три одночасно», — пояснив він.

Наслідки атак при цьому вже вийшли далеко за межі проблем із домашнім інтернетом. Через удари по Cosmonova виникли перебої у роботі частини провайдерів і припинилося мовлення низки телеканалів.

Показовим став і випадок сервісу VKURSI: його засновник Андрій Грищук 23 вересня повідомив, що дата-центри, які забезпечували роботу сервісів, постраждали внаслідок атаки, через що доступ до системи довелося тимчасово обмежити.

Уже після відновлення роботи Грищук пояснив, що компанія ще у травні розробила триступеневий план стійкості: перенесення сервісів і баз даних у «хмару», частини обладнання — до дата-центрів західної України, іншої частини — до Європи. На момент удару міграція у «хмару» була виконана більш ніж на 95%. «Нам забракло буквально однієї доби, навіть не доби, а якихось 18 годин», — написав він. За його словами, після повного завершення цього етапу система мала отримати можливість переключати всі сервіси на хмарну інфраструктуру приблизно за десять хвилин.

На побутовому рівні діє той самий принцип — не залежати від одного каналу зв’язку. Тим, для кого інтернет критично важливий для роботи чи навчання, експерти радять мати SIM-картки різних операторів і, за можливості, два незалежні інтернет-підключення.

Для домашнього інтернету одним із варіантів є оптична мережа PON, яка за наявності резервного живлення обладнання провайдера може працювати під час знеструмлень. Водночас резервне живлення потрібне і вдома — для роутера та оптичного термінала.

Для критично важливого зв’язку варто додатково передбачити мобільний інтернет або Starlink, радить у фейсбуці голова парламентського підкомітету з питань кібербезпеки, представник «Слуги народу» Олександр Федієнко.

Натомість інші експерти не вважають Starlink практичним резервним рішенням для багатоквартирного будинку: система розрахована передусім на окремого абонента, а для розподілу такого інтернету між квартирами довелося б фактично створювати власну внутрішню мережу.

Один із піонерів українського інтернет-ринку, президент Internet Invest Group Олександр Ольшанський радить не обмежуватися резервним зв’язком.

В інтерв’ю РБК-Україна він сказав, що основні документи варто мати також у паперовому вигляді, а вдома — невеликий запас готівки, щоб не залежати винятково від електронних систем і банківських карток. Водночас наголосив, що нинішні удари не повинні бути приводом для паніки.

Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун зазначає, що найгірший сценарій для Києва — це зникнення мережі на кілька годин чи день, а в регіонах, де один провайдер, відновлювальні роботи можуть тривати до тижня.

Нові удари принципово від-різняються від звичних кібер-атак: Росія б’є вже не лише по інформаційних системах, а по їхній фізичній основі: серверах, комутаторах, каналах зв’язку, системах електроживлення і самих будівлях.

Водночас вересневі атаки підкреслили важливість резервування: фізичне знищення обладнання не обов’язково означає втрату даних або остаточну зупинку сервісів. Тобто сервер можна знищити. Будівлю — теж. Значно складніше знищити систему, яка не залежить від одного сервера, однієї будівлі, одного провайдера чи навіть однієї країни.