Водна реальність кількох сусідніх країн суттєво змінюється — спільна річка критично маловодна. Що робити?

З цього приводу висловилися у Міністерстві економіки та довкілля України, розмістивши інформацію про урядове рішення на сайті Каб­міну. Зокрема, повідомили, що Україна та Республіка Молдова досягли згоди встановити скид води з Дністровського комплексного гідровузла на рівні 75 м3/с. Режим роботи водосховища спільно переглядатимуть залежно від гідрологічної ситуації. Якщо водність Дністра продовжить знижуватися, Україна наполягатиме на подальшому зменшенні скиду.

Саме таке рішення ухвалили під час п’ятого позачергового засідання Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер. Причина — подальше погіршення гідрологічної ситуації: природний приплив води до Дністровського водосховища залишається критично низьким, а прогноз на найближчий час не передбачає його зростання.

На попередньому засіданні Комісії наприкінці липня було ви­рішено встановити скид з Дністровського комплексного гідровузла на рівні 85 м3/с.

За даними Українського гідрометцентру, на початку серпня середній приплив води до Дністровського водосховища становив 48 м3/с (19% місячної норми). 7 серпня було зафіксовано 42 м3/с (17% норми) — найнижчий приплив за весь період існування водосховища з 1985 року.

«Ситуація з водністю Дністра продовжує погіршуватися. Україна з червня обмежує водокористування на своїй території. Нині діють обмеження для 92 водокористувачів, тому ми маємо особливо відповідально підходити до кожного спільного рішення щодо скиду води з Дністровського комплексного гідровузла. Ми увійшли в нову водну реальність, у якій кожен кубометр води має значення. Коли ресурсу достатньо — домовлятися простіше, але в умовах критичного маловоддя кожне рішення стає питанням безпеки людей та збереження річкової екосистеми. Наше спільне завдання — забезпечити питні потреби населення і водночас зберегти стратегічний ресурс Дністровського водосховища на подальший період», — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.

Як повідомляє «Урядовий портал», під час засідання українська сторона також порушила питання щодо ситуації з Дубосарським водосховищем у Молдові, від обсягів скиду води з якого залежить водопостачання міста Кишинів. За наявною інформацією, загальний приплив до нього становить близько 90 м3/с, що свідчить про наявність бокового притоку нижче Дністровського водосховища. Україна звернулася до молдовської сторони з проханням надати детальнішу інформацію про фактичне використання води з Дубосарського водосховища та для яких потреб.

Зазначається, шо до роботи над питаннями управління водними ресурсами як України, так і Молдови також залучений проєкт ГЕФ-ПРООН-ОБСЄ-ЄЕК ООН «Розвиток транскордонного співробітництва та інтегрованого управління водними ресурсами в басейні річки Дністер шляхом впровадження Стратегічної програми дій (СПД)». Україна запропонувала запросити до подальших консультацій Бюро політик з реінтеграції Республіки Молдова, щоб забезпечити отримання необхідної інформації щодо фактичної ситуації з наповненням та використанням води з Дубосарського водосховища у придністровській частині басейну.

Сторони домовилися продовжити постійний моніторинг водності Дні­стра. Планове засідання Комісії заплановане на кінець серпня, якщо не буде потреби у позачерговій зустрічі.

Дністер сьогодні наочно демонструє, як змінюється водна реальність кількох країн. Критично низька вод­ність змінює сам підхід до управління річкою. Коли природного припливу стає недостатньо, кожне рішення щодо використання води має наслідки для іншої країни, а кожен додатковий кубометр скиду чи його скорочення потребує обґрунтування. Україна і Молдова мають різні потреби та інтереси, але спільний Дністер — один, тому відповідь на такі виклики може бути лише спільною.