Tuta absoluta Meyr — карантинний шкідник овочевих культур України. Батьківщиною томатної молі є Південна Америка. До Європи вона завезена в 2007 році, а в 2010 році була виявлена на території України.

Цей шкідник є небезпечним для рослин родини пасльонових у будь-якій фазі – від сходів до повного дозрівання врожаю. Окрім томатів, вона харчується баклажанами, перцем, фізалісом, картоплею та іншими дикорослими й декоративними рослинами пасльонових. Об’єктом харчування для томатної молі може бути велика кількість рослин, і в разі її появи на новій території вона може пошкоджувати місцеві види, які раніше не споживала. Міль здатна за дуже короткий термін знищити від 60% до 100% урожаю.

Гусениці живляться майже всіма частинами рослин томатів (крім підземної) та пошкоджують рослини на всіх стадіях їх росту. Вони утворюють великі ходи-міни на листках, вигризають довгі ходи в стеблах і пагонах, зелених і дозрілих плодах. При значному ураженні, особливо в умовах закритого простору теплиці, листя в’яне, згодом засихає та опадає, а плоди припиняють ріст, ледве розвиваються та деформуються. Часто пошкоджені плоди загнивають, тоді гусениці переходять на здорові плоди та листя.

Метелик томатної молі невеликий, розміром приблизно 6 мм, з розмахом крил 10 мм, коричнево-сірого кольору. Яйця невеликого розміру 0,5 мм, жовтуватого кольору. Доросла гусениця досягає розміру приблизно 9 мм, рожевого кольору. Tuta absoluta швидко розмножується. Протягом року шкідник може дати 10—12 генерацій. Міль активна в нічний час, а вдень метелики ховаються в листі рослин. Самка відкладає яйця на нижню сторону листя і на стебла. Зимує шкідник у вигляді яйця, лялечки або дорослої молі.

Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю а також садивний матеріал рослин-живителів (розсада, декоративні Solanaceae в горщиках) імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі.

Для запобігання розповсюдженню такого небезпечного шкідника імпортний посадковий матеріал і плоди томатів повинні надходити із зон вільних від південноамериканської томатної молі. Для своєчасного виявлення шкідника варто проводити обстеження в період вегетації і зберігання плодів томатів та інших пасльонових культур; застосовувати феромонні пастки.

Важливим заходом профілактики є глибока оранка на зяб, яка практично не залишає шансів залялькованому в ґрунті шкіднику вижити у зимові морози. Через високу резистентність організму з південноамериканською томатною міллю досить важко боротись хімічними засобами захисту, тому найкращою боротьбою є все ж таки профілактика.