|
Трагедія і фарс в одному флаконі
08.02.2024 / Газета: Чорноморські новини / № 6(22484) / Тираж: 8525
Не було випадку, щоб у розпал війни головнокомандувач без вагомих на те підстав звільнив командувача збройними силами, написав цими днями мій читач. Вочевидь, людина у школі погано вчилася. Приклади таких звільнень є. Їх чимало. Один із таких — «корніловський заколот». У 1917 році міністр-голова Російської республіки Олександр Керенський звільнив верховного головнокомандувача Лавра Корнілова. І фактично віддав країну на поталу більшовикам. Чи читав Зеленський Гегеля? Звільнення командувача збройними силами у розпал війни сталося тоді і в Україні. Наприкінці 1917-го уряд Центральної Ради залишив війська генерала Павла Скоропадського без постачання. І змусив розпустити добре озброєні, дисципліновані, укомплектовані українцями військові формування. Єдиний надійний захист України від більшовицької революції. Як писав Гегель, історія повторюється. Спочатку — у вигляді трагедії, потім — у вигляді фарсу. Трагедії столітньої давності схожі були одна на одну. Їх поєднував страх по-літиків перед зростаючою популярністю воєначальників. У заходах щодо наведення порядку та дисципліни соціалісти бачили підготовку перевороту, а не бажання виграти війну. На черговому витку історії політики країни, що воює, поспішають. Вони збираються поєднати трагедію з фарсом. Наш президент навряд чи читав Гегеля, але в історії зі звільненням командувача ЗСУ генерала Залужного він реалізує небезпечний сценарій. Хоче усунути політичного «бонапарта» і стати не співавтором, а одноосібним автором перемоги над ворогом. При цьому до тактичних розбіжностей і різного бачення майбутньої війни додається особиста неприязнь, що заганяє Зеленського в психологічний глухий кут. Відрізаючи дорогу до відступу та примирення політичного й військового керівництва. Як результат, з кінця січня 2024 року в країні штучно створено ситуацію невизначеності. Зважаючи на громадську думку і популярність головнокомандувача ЗСУ серед військових, рішення на Банковій відкладають до слушного моменту. Тобто до того моменту, коли неугодного генерала можна було б у чомусь звинуватити. Якщо не брати до уваги інтерв’ю Залужного в європейській та американській пресі, зараз звинувачувати його нема в чому. «Патова ситуація», про яку твердить тепер Зеленський, створена не головкомом ЗСУ. Контрнаступ 2023 року зірвав не він. І якщо когось звільняти, то почати слід із тих, хто затіяв гру у звільнення. Найближчим часом стане зрозуміло, як позначиться невизначеність із військовим керівництвом України на діях на полі бою. Логічно було б припустити, що ситуацією негайно скористається ворог. Й організує наступ на широкому фронті. От тільки зараз кремль ризикувати не може. Залишається місяць до так званих виборів. З гарантованою, певна річ, перемогою відомо кого і з бажанням показати, що цілей, оголошених у лютому 2022-го, досягнуто. І що «господар» правий. Але після 17 березня бої, наважуся припустити, відновляться з новою силою. Наші воїни витримають нові атаки. Але чи готовими будуть до атак українські воєначальники — велике питання. Основне джерело допомоги — Євросоюз Друзям та союзникам України невизначеності теж не подобаються. Дипломати різних рангів полюють за прихованою інформацією та намагаються з’ясувати, коли і чим закінчиться сварка на найвищому рівні. Кожне питання у такому напрямку — на межі фолу, бо ж ідеться про втручання у внутрішні справи незалежної та суверенної держави. І все ж питання ставлять. Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, який прибув 6 лютого до Києва (на знімку), привіз до нашої столиці для цього цілу команду. На чолі з радником Закі Лайді, фахівцем із «проблем теперішнього часу». Програма спілкування команди Борреля у Києві цього разу велика. Вона включає майже всі питання підтримки нашої країни. Від фінансових і політичних до власне проблем безпеки. Але про результати можна буде судити після того, як стане відомо, на якому рівні команду ЄС приймуть. І чи разом із політиками братимуть участь у зустрічах військові. Переговори про безпеку без головнокомандувача ЗСУ позбавлені сенсу і можуть бути плідними лише тоді, коли за одним столом із Боррелем сядуть Зеленський і Залужний. Європейський Союз на цьому етапі — головний партнер нашої країни практично у всіх сферах. Завдяки президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн (вона відвідала Київ 2 лютого) і тому ж Жозепу Боррелю в головних інституціях ЄС досягнуто єдності з питання виділення Україні на перспективу п’ятдесяти мільярдів євро: частково — як безоплатну допомогу, частково — у формі безвідсоткових кредитів. Завдяки цьому люди похилого віку в Україні цьогоріч отримають пенсії, а ті, хто працює, — зарплати. Завдяки цим грошам у нашій країні зможуть без перебоїв функціонувати транспорт та комунальні служби. Якась частина коштів залишиться і в країнах ЄС, які постачають нам озброєння та снаряди. Про ці гроші і постачання необхідно пам’ятати тому, що заокеанський партнер, схоже, має намір припинити на час допомогу Україні. Принаймні до президентських виборів та часткових виборів до Конгресу, які відбудуться 5 листопада за будь-якої погоди. Ставки на цих виборах — високі. Тож нехай світ розвалиться і вибухне світова війна, але до Білого дому на Пенсільванія-авеню в’їде без перешкод черговий переможець. Уже зараз очевидно, що претендентів на перемогу двоє. Демократ Джозеф Байден і радикальний республіканець Дональд Трамп. Залізні старигани, як пишуть у пресі. На інтереси всіх, крім самих себе, їм, як то кажуть, начхати. Під політичні жорна у Конгресі, який із мінімальною перевагою контролюють республіканці, потрапило кілька важливих законів. Але для України найважливіша доля федерального бюджету, який передбачає виділення нашій країні шістдесяти мільярдів доларів. Більша частина з них до нас не доїде, а перепаде Пентагону. Потім перетвориться на літаки, системи ППО та залпового вогню, на ракети й снаряди, що дозволяють воювати до перемоги. От тільки нема впевненості, що перемоги над московією хоче Байден чи його суперник. Утім, гадати тут намарно. Головне — перемоги хочемо ми. І переможемо. Слава Україні! Автор: Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ. Світлина зі сторінки Жозепа Борреля у мережі Х.
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 03.05.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 02.05.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012 |