3 січня відзначив свій 70-річний ювілей голова ТОВ «Тилігул», депутат Любашівської селищної ради Володимир Григорович Патрікан.

Уродженець села Гвоздавка, хлібороб з діда-прадіда, він, самовіддано працюючи на землі, свої сили й наснагу віддає рідній Любашівщині. Саме завдяки професійним якостям і людяності Володимир Григорович є одним із заслужених, авторитетних керівників нашого краю. Це засвідчують красномовні факти: досвідчений сільгоспвиробник беззмінно очолює потужне господарство і п’ять скликань поспіль обирався депутатом районної ради. А довіра людей — це сьогодні, мабуть, найголовніше.

Як і кожен сільський хлопчина, Володимир Патрікан змалку привчений виконувати будь-яку селянську роботу: порати худобу, вирощувати городину, майструвати. І не дивно, що після закінчення школи влаштувався у тоді знаменитий колгосп у Зеленогірському. Після трьох років служби на флоті повернувся в рідне село із мрією-бажанням стати агрономом. Закінчивши Одеський сільськогосподарський інститут, з безцінним, як сам каже, дипломом і пристойним багажем агрономічних знань у 1978-у прийшов працювати в колгосп «Москва». У трудах-турботах промайнули дев’ять років, й селяни обирали вже досвідченого фахівця своїм головою.

Відтоді минуло довгих 35 літ, але наш ювіляр ні за чим і ні про що не шкодує, хоча разом з колективом довелося пережити не найкращі часи. Це, зокрема, розпаювання й поступове реформування колгоспу-мільйонера «Москва» у товариство з обмеженою відповідальністю «Тилігул». На превеликий жаль, на цьому тернистому шляху не обійшлося без втрат. Керівник навіть мусив боротися за існування господарства з рейдерами від влади, але всупереч усьо-му таки зберіг його цілісність.

З упевненістю можна сказати, що Володимир Григорович Патрікан не байдужий до долі земляків і своєю наполегливою працею робить вагомий внесок у соціально-економічний розвиток Маловасилівського старостинства, продовжує дбати про покращення рівня життя людей. Невпинну турботу проявляє, зокрема, про вихованців Великовасилівської ЗОШ І — ІІ ступенів, дошкільнят, працівників культури, пенсіонерів.

Свого часу завдяки керівникові господарства і депутатові, на території сільради було прокладено більше 20 кілометрів доріг, збудовано міст через річку Тилігул, газифіковано село тощо. І нині, дбаючи про збільшення обсягів виробництва продукції та подальший розвиток підрозділів свого господарства, Володимир Григорович не забуває про підтримку соціальної сфери, спорту та культури всієї громади.