Селянин з діда-прадіда Володимир Бурлака із Гвоздавки Другої Зеленогірської територіальної громади з натхненням відроджує справжню українську садибу й віднаходить те, що було невиправдано забуте.

Стару хатину під очеретом він придбав вісім років тому й відтоді відновлює сільське архітектурне диво у його первозданному вигляді. Стіни вже розписані національним орнаментом. На черзі — внутрішній ремонт. Вишукує чоловік повсюди речі щоденного вжитку, за допомогою яких можна дізнатися про побут та життя українців минулого століття. У його колекції є глеки, праски, верстак, вишиті рушники, прядки, віз тощо.

Подвір’я огороджене плетеним вербовим тином, на якому красується більше сотні різноманітних череп’яних глеків. Облаштовані місця для літнього й зимового частування, сауна, невеличкий декоративний водоспад.

Для екстремального купання (не треба й у Карпати їхати!) ґазда встановив чан на пів тонни води. Це, щоб попарившись взимку, вигнати з тіла усі недуги, вкупі з «новомодним» коронавірусом. Освіжитися можна, упірнувши у ставок зі студеною водою, викопаний на місці городу.

У розмові пан Василь зауважив, що про життя-буття свого народу дітям слід дізнаватися не лише із книжок, а й у відновлених хатах, де можна потримати будь-який предмет щоденного вжитку українських селян.

Дбайливий господар ще й облаштував на подвір’ї міні-зоопарк, де у вольєрах вигулюються австралійські страуси ему, павичі, фазани, декоративні качки, голуби та інші птахи.