ОГЛЯД ПРОНИКНЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ В УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІАПРОСТІР (ВЕРЕСЕНЬ 2019-ГО — ВЕРЕСЕНЬ 2020-ГО)

Після невдалих спроб використати слабкості та прорахунки нового українського президента, щоб нав’язати Україні свій порядок денний і свій сценарій завершення війни на Донбасі, Кремль змінює об’єкт своїх атак.

У 2020 році пропагандистські зусилля Росії спрямовуються на розхитування й розкол українського суспільства. Для цього використовуються нові лінії соціальної напруженості, які проявилися під час коронавірусної кризи в Україні. Але не забуває Кремль і про традиційне провокування лідерських та партійних міжусобиць за право визначати полі-тику стосовно Донбасу, проведення ключових реформ і втілення вимог Революції Гідності.

Мета Москви залишається незмінною: довіра громадян до влади та один до одного має впасти до нуля, а ненависть — змусити одну зі сторін нового громадянського протистояння вкотре покликати «братерську допомогу».

Почнімо з висновків, які випливають із політики Кремля у «білоруському питанні». Народний протест проти влади у країнах, що входять до уявної «зони ексклюзивних інтересів» Росії, має право на існування й перемогу тільки тоді, коли його гасла спираються на кремлівські уявлення про «легітимність» та породжені меседжами «русского міра». Якщо ж цим двом умовам влада відповідає, протест такій владі розглядається як підривна робота «Заходу». А ще з 2007-го Путін чітко заявив, що він робитиме у відповідь на наближення «Заходу» до кордонів Росії та проникнення у вже згадану зону виняткових інтересів.

У цьому контексті Україна з 2014 року, де переміг «нелегітимний» і «прозахідний» протест, стала прикладом поразки Кремля та особисто Володимира Путіна. Окупація (в російському наративі — «повернення додому») Криму та війна на Донбасі так і не змогли виправити цю реальність, попри те, що всередині Росії була створена альтернативна «кримнашівська» медійна реальність.

Її основні засади: протест проти влади — технологія повалення влади зовнішніми силами заради запровадження зовнішнього управління; наслідки перемоги протестів — всеохопна деградація країни, у тому числі розпад і громадянська війна; протести на теренах колишнього СРСР — це лише нова форма ворожого впливу Заходу і продовження планів із поневолення «народів» Російської (радянської) імперії; єдиний засіб відвернення катастрофи — відновлення «братерства» народів та союз держав на чолі з Росією; Росія має право (обов’язок) робите все можливе, щоб відвернути катастрофу й допомогти «братнім народам»/«легітимним режимам».

(Далі буде)