ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА ТА ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА З ПРИВОДУ ПОВЕНЕЙ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

В Україну прийшла біда. Західні регіони потерпають від повеней. Дощі та зливи, які не припиняються багато днів, розмили дамби й дороги, річки повиходили з берегів, поруйнували будинки, позаливали поля, городи й кладовища. На жаль, уже маємо кілька людських жертв. Синоптики прогнозують, що найближчими днями погода не зміниться, а відповідно — ситуація ще більше ускладниться.

У 2008 році, коли я була прем’єр-міністром, західним областям довелося зазнати схожого удару стихії. Тоді пережили повінь, одну з най-більших у новітній історії регіону. Ми організували оперативний штаб допомоги постраждалим, визначили першочергові завдання, сформували пріоритетні напрямки подолання наслідків негоди.

За відносно короткий час нам вдалося не тільки попередити екологічну й гуманітарну катастрофу, але й впоратися з її наслідками, відновити інфраструктуру, створити додаткові бар’єри проти «великої води», відбудувати села, врятувати людей.

Сьогодні я це кажу не для того, щоб похизуватися своєю здатністю до приборкання стихій, а для організації оптимально ефективної співпраці.

Зараз до роботи з подолання наслідків лиха має бути залучений кожен, хто знається на цьому. Так ми зможемо уникнути нових жертв та руйнувань, швидко зарадити постраждалим та відновити зруйновану інфраструктуру.

Я готова допомогти, поділитися досвідом, порадити, розповісти про нашу роботу, врятувати людей. Готова працювати 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Я звертаюсь до Президента та прем’єр-міністра — у таких критичних ситуаціях важливо об’є-днати всіх, хто здатен зупинити біду. Нині страшніші за дощі й повінь — тільки зволікання та втрата часу.