5 березня детективи Національного бюро за процесуального керівництва САП повідомили чотирьом особам про підозру у завданні шкоди на суму 93,3 млн грн АТ «Одеський припортовий завод» (99,57% якого належать державі).

Як повідомила пресслужба відомства, під підозрою – довірена особа народного депутата України VIII скликання, яка виступила організатором схеми, заступник директора ОПЗ, начальник відділу заводу та власник компанії-нерезидента-учасниці корупційної схеми. Дії всіх чотирьох осіб кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Посадовців ОПЗ затримали, а от місцезнаходження ще двох підозрюваних наразі не встановлене.

За даними слідства, схему, яка діяла впродовж березня-грудня 2015 року, організувала довірена особа народного депутата України VIII скликання. Відповідно до схеми, Одеський припортовий завод продавав мінеральні добрива наперед визначеній компанії за цінами, нижчими від ринкових. Надалі ця «прокладка» перепродувала товар іноземним компаніям з реального сектора економіки за конкурентними цінами, при тому, що фізично постачання забезпечував цим компаніям ОПЗ. Гроші ж від цінової різниці осідали на рахунках в офшорних юрисдикціях.

Уже наступного дня рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду заступника директора ОПЗ Степана Кімінчіджі, якого підозрюють у причетності до завдання підприємству збитків на 93,3 млн грн, суд відпустив під заставу в 1,51 млн грн, а другого підозрюваного – начальника відділу експортних поставок та збуту Ігоря Чечельницького – у 630 тис. грн. На підозрюваних покладено додаткові обов’язки: не відлучатися з місць постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні, зокрема з довіреною особою екснардепа від БПП Олександра Грановського Ольгою Ткаченко, самим Грановським та екснардепом від БПП Ігорем Кононенком; здати на зберігання закордонні паспорти і носити електронний браслет. Термін дії – до 4 травня 2020 року включно.

Коментуючи оголошення підозр у справі про завдання збитків ОПЗ, екснардеп Олександр Грановський на своїй Facebook-сторінці зауважив, що «детективи дістали із запиленого комода древню справу ОПЗ», коли з’явилася інформація про зміну генпрокурора і можливе звільнення директора НАБУ.

«Починаючи з 2015 року я не брав участі в жодній слідчій дії ... аж до 27 лютого 2020 року. Виходить так: більше 5 років детективи НАБУ під чуйним процесуальним керівництвом прокурорів САП не змогли угледіти в моїх діях складу злочину, але вирішили подивитися на цю справу свіжим поглядом тільки зараз, через 5 років. Чому зараз? Тому що директор НАБУ та ексгенеральний прокурор відчули ризики, пов’язані зі своїм звільненням. Вони виходили з того, що без гучних подій їм не обійтися – відставка в іншому випадку неминуча. Генпрокурор не встиг, але директор НАБУ ще сподівається врятуватися за рахунок імен, які так дратують власників високих кабінетів», – написав він і додав, що йдеться не про об’єктивне розслідування, а винятково про політичну доцільність.

Тим часом у самому НАБУ повідомляють, що слідство, яке ведеться із жовтня 2016 року, триває, детективи відомства вчиняють необхідні слідчі дії для встановлення інших учасників корупційної схеми.