Територіальним управлінням Рахункової палати по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях в межах аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству освіти і науки України на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І – ІІ рівнів акредитації в Одеському коледжі транспортних технологій та Одеському технічному коледжі Одеської національної академії харчових технологій встановлено: Одеським тех­нічним коледжем Одеської національної академії харчових технологій та Одеським коледжем транспортних технологій у 2012-2013 роках не забезпечено ефективне управління та належний контроль за використанням коштів Державного бюджету, виділених у 2012-2013 роках на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики для харчової і переробної промисловості, легкої промисловості та інших галузей.

Так, не дотримуючись законодавства у сфері державного замовлення, Міністерство освіти і науки України спрямувало кошти державного бюджету на підготовку фахівців без укладання державних контрактів, тобто сторони не несли відповідальності за недосягнення запланованих результатів.

Через відсутність прогнозної потреби у кадрах, державні замовлення формувалися, виходячи із власних можливостей навчального закладу та попиту абітурієнтів. Як наслідок, майже 70 відсотків випускників не працевлаштовано та одразу після закінчення закладу зареєструвалися у центрах зайнятості, як безробітні.

Законодавчі нормативні документи у сфері освіти є недосконалими, оскільки неможливість коригувати навчальними закладами вартості освітньої послуги протягом строку її надання обумовлює ситуацію, коли обсяги фактичних надходжень від наданих послуг можуть не покривати фактичні витрати закладу на надання освітніх послуг.

Неврегульованим на законодавчому рівні залишилося також питання щодо відшкодування витрат державі за навчання студентів, відрахованих за невиконання навчального плану та фахівців, які не приступили до роботи, в результаті чого державний бюджет зазнає значних збитків.

Майже 50 відсотків випускників коледжів, які навчалися за державним замовленням, продовжує своє навчання на наступних освітньо – кваліфікаційних рівнях у ВНЗ III – IV рівнів акредитації. Оскільки для продовження навчання такі випускники зараховуються на споріднений напрям підготовки на другий (третій) курс лише за умови наявності вакантних місць, вони продовжують навчання, як правило за рахунок власних коштів на умовах контракту.

Отже, ряд зазначених проблем, негативно вплинули на виконання завдань, поставлених перед вищими навчальними закладами І – ІІ рівнів акредитації – забезпечення потреб держави у фахівцях освітньо – кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.