Держземагентство разом з Інститутом охорони ґрунтів України розробляють спільний регламент внесення відомостей до Державного земельного кадастру про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь.

— Ми підтримуємо позицію інституту щодо необхідності систематичного внесення інформації про якісний стан ґрунтів до Державного земельного кадастру, що дозволить землевласникам та землекористувачам мати повну та достовірну інформацію про якісний стан земельних ділянок. Це дасть можливість зберегти унікальний ґрунтовий покрив країни та створити необхідні умови для його ефективного використання наступними поколіннями, — наголосив голова Держзем-агентства Сергій Рудик під час міжна-

родної науково-практичної конференції «Агрохімічна служба України: роль і місце в розвитку агропромислового комплексу держави», присвяченої 50-річчю цієї служби.

Агрохімічний паспорт земельної ділянки є документом, що засвідчує стан ґрунтів, та є джерелом наповнення якісними характеристиками суб’єктів Державного земельного кадастру України.

Наша країна має один з найвищих у Європі показників розораності

сільськогосподарських угідь. Внаслідок високої господарської освоєності, без належної охорони та відтворення, відбувається деградація земель, яка створює загрозу екологічній та продуктовій безпеці держави. Починаючи з 1993 року вміст гумусу на 75 відсотках площі сільгоспугідь зменшився у 2—3 рази від норми, і цей процес прогресує. За результатами наукового дослідження, протягом останніх двадцяти років ґрунти України втратили 0,22% гумусу, що оцінюється в 453,4 млрд гривень збитків.

Підвищення вмісту гумусу в ґрунтах — процес довготривалий і трудомісткий. Заданими науковців, для утворення 1 см родючого шару в природних умовах необхідно 100 років.

Землевпорядники як ніхто розуміють усю складність та глибину проблеми охорони ґрунтів. Зокрема, Держземагентство вдосконалює нормативно-правову базу у сфері охорони ґрунтів, забезпечує постійний моніторинг ґрунтів, що дає можливість контролювати їх стан. Проте для ефективного вирішення комплексу цих проблем необхідно об’єднати зусилля з науковцями. Перший крок Держземагентство разом з Інститутом охорони земель уже зробили. Робота над спільним регламентом — яскраве свідчення цьому.