Спільно з міською владою Одеський морський торговельний порт розробляє проект наземного метро (моноколії) від морвокзалу до Приморського бульвару. Таку новину повідомив нещодавно начальник порту Юрій Васьков. Він підкреслив, що це допоможе організувати транспортування туристів до центру міста. Коли розробку проекту буде завершено, його представлять міністру інфраструктури Борису Колесникову.

Шкода, що начальник не уточнив, за які кошти планують реалізувати проект — порту, держави чи інвесторів? Отже, важко наразі зрозуміти, що це — проект чи чийсь прожект? І чи не стане тимчасове доправлення туристів від причалів до Катерининської площі шатл-басами (спеціальними автобусами) постійним?

Іншими словами, корисний задум перебуває в ембріональному стані й невідомо, чи справді народиться. А тим часом іноземні туристи за дві гривні можуть отримати перші враження. Маю на увазі користування у недалекому минулому безкоштовним фунікулером, який «бігає» вздовж Потьомкінських сходів. Про ті ганебні враження — суцільний смітник, який миготить за вікнами рухливого вагончика, викликаючи відразу й обурення іноземців, організація Партії зелених не раз інформувала міських чиновників. Та у кабінетах, які розташовані за кількасот кроків від тої ганьби, ніхто не реагує.

А хіба тільки іноземці? Обурюються й одесити, коли бачать запаскуджені птаством і тваринами Потьомкінські сходи, суцільні торговельні розкладки, де пропонують ордени, медалі, значки, іншу атрибутику, ще й шапки-вушанки (мабуть, як натяк-нагадування про існування Сибіру).

На все це неподобство, що коїться у сквері обабіч і на самих Потьомкінських сходах, які прославили наше місто не весь світ, закривають очі всі, хто відповідає за порядок та благоустрій — і спеціалізована інспекція, і постові міліціонери, й екологічна міліція, багато інших департаментів, спеціалістів та всіляких чинуш, що з екранів б’ють себе у груди, клянуться в любові до міста.

А насправді: чи ходять усі ті чиновники й депутати знаменитими сходами? Чи бачать, в що перетворили гордість міста? Гадаю, якби ходили, то, напевне, замислилися б над простими речами, над елементарним наведенням порядку. Перш ніж складати захмарні прожекти, слід впорядкувати територію. Бо враження від неї не поліпшить ніяке наземне метро.