Одеський літературний музей — візитівка міста, великий культурний, науково-дослідницький та видавничий центр — святкує своє 35-річчя

Тут завжди панує особлива атмосфера, адже Літературний музей створений у палаці князя Дмитра Гагаріна та його дружини Софії, представників першого покоління одеської аристократії.

Справжнє серце Літмузею — Золота зала, у якій влаштовуються чудові камерні концерти, літературні виставки, презентації. Саме тут, у цій величній залі, і зібралися справжні друзі Літературного, щоб відзначити його 35-річчя.

— Колись, на рубежі ХІХ—ХХ століть, у цьому будинку проходили засідання місцевого Літературно-артистичного товариства. Традиції знайшли своє продовження, — розповідає директор музею, заслужений працівник культури України Тетяна Ліптуга. — У далекому 1977-у вийшла постанова Кабінету Міністрів УРСР про його створення, і в 1984 році він почав приймати відвідувачів. За ці роки Одеський літературний став одним з найбільших музеїв в Україні, одним з найвідвідуваніших, найпопулярніших серед одеситів і гостей міста, поціновувачів і дослідників літератури. За цей час зібрано понад 80 тисяч унікальних експонатів, музей відвідали понад 4 мільйони людей.

Палац, у якому поєднуються різні стилі — ампір, класицизм, бароко, став рідним домом для музею літератури.

Сьогодні Літературний — це музей історії літератури і культури нашого міста, експозиція якого — складна система символів, до якої входять реальні речі та документи різних часів: книги, рукописи, журнали, фото, газети, особисті речі письменників, предмети певної епохи.

Сьогодні музей знайомить відвідувачів з понад трьома сотнями письменників, чиї долі були пов’язані з Одесою — починаючи від Івана Котляревського та Олександра Пушкіна і до Миколи Куліша та Жоржа Сіменона. Особлива цінність закладу в тому, що поряд з велетнями літератури тут представлені й маловідомі сьогодні письменники, які, однак, відіграли чималу роль у формуванні сучасної літератури.

Двадцять залів музею сьогодні містять послідовну історію літературної Одеси. У кожному залі — особлива атмосфера, свої таємниці, легенди, своя краса.

У залі журналістики серед цінних експонатів — один із перших номерів нашої «Чорноморки», яка у 1917 році мала назву «Пролетарій».

Знайомлячи гостей свята з історією ювіляра, доробком колективу, який очолює ось уже 22 роки, Тетяна Ліптуга окремо зупинилася на створенні меморіальних музеїв О. С. Пушкіна, К. Г. Паустовського, С. І. Олійника, Христо Ботева. Ось і зовсім недавно за допомогою Літературного був створений музей Одеського оперного театру.

Ще одна гордість — «Сад скульптур» — унікальний культурний об’єкт, що не має аналогів у світі. Тут щороку (а народився він у 1995-у) з’являються нові пам’ятники-мініатюри. Сьогодні «Сад скульптур» нараховує 16 композицій, присвячених літературним героям, письменникам і знаковим фігурам одеської історії (всі вони, до слова, створені на кошти меценатів). Поруч з ними мирно й гармонійно тут «живуть» половецькі та скіфські баби, па­м’ятки культури Північного Причорномор’я, що перекочували сюди від сусіда — Археологічного музею.

Як уже мовилося, успішно діє тут видавничий центр, і подарунком до 35-річчя стала нова книга з історії Літературного музею.

Тетяна Ліптуга зізналася, що музейні працівники не бояться фінансової кризи і навіть примудряються за складних умов створювати нові проекти, відкривати нові музеї, експозиції, вкладаючи у творіння не лише свій час, але й часточку власної душі.

З нагоди 35-ліття музею його співробітники отримали нагороди центральних органів влади, обласної державної адміністрації та обласної ради.

Зокрема, науковий співробітник Літмузею, публіцист і телеведуча Олена Каракіна удостоєна звання «Заслужений працівник культури України», завідуюча відділом просвітницької і масової роботи Ганна Полторацька — Подяки від Прем’єр-міністра України.

Тридцять п’ять років для людини — початок середнього віку. Це час, коли людина відчуває власну силу, набирає, так би мовити, обертів, формується як особистість.

Хочеться побажати Літературному музею, щоб його середній вік став насправді золотим.