Не встигла завершитися 14­та сесія, як члени Президії облради вже взялися обговорювати порядок денний наступного сесійного засідання, наміченого на 28 серпня.

Попередньо він містив понад тридцять питань. Особливу увагу цього разу приділили роботі «екологічної» комісії. Так, голова облради Микола Пундик поцікавився долею програми, присвяченої безпритульним тваринам. Голова «екологічної» комісії Юрій Демент пояснив, що це питання вони поки що не розглядали, але найближчим часом (тобто перед сесією) обов’язково його обговорять. Юрію Дмитровичу також довелося досить докладно зупинитися на блоці питань, які стосуються дозволів на оренду водойм та користування надрами. Деякі пункти поки що були зняті через відсутність потрібних довідок.

Несподіваний розвиток одержала тема про дозвіл на використання артезіанської води для Одеського консервного заводу дитячого харчування. Підприємство розташоване в селі Степанівці Роздільнянського району. Як заявив депутат облради Олександр Пресман, завод зливає неочищені стоки до місцевої річки, губить екологію та здоров’я жителів села. Думки присутніх розділилися. Адже формальний дозвіл облради на використання артезіанських свердловин не мав стосунку до екологічних зловживань.

– Ми не маємо права не внести це питання до порядку денного, але на самій сесії можемо за нього не проголосувати, – відзначив Микола Пундик.

І звернувся до Олександра Пресмана із проханням оформити озвучену заяву як депутатський запит. Голова облради також пообіцяв створити робочу групу, яка в найкоротший термін вивчить ситуацію та висвітлить її безпосередньо на сесії.

З доповіддю про фінансування та освоєння коштів на об’єктах соціально­культурного призначення виступив заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Малін.

У 2012 році обсяг капіталізованих витрат із зазначеною метою становить 713,3 млн гривень (435,3 млн гривень із них припадає на субвенції з Держбюджету, решта – місцеві бюджети та різні фонди).

– Безумовно, процес супроводжується певними труднощами, – визнав Олександр Малін. – Це й необхідність коригування проектно­кошторисної документації посеред бюджетного року, і дії окремих підприємців, які програють у конкурсних торгах, подають скарги до держінстанцій та гальмують підписання договорів, і суто технічні складнощі – адже найчастіше ми завершуємо «довгобуди», початі ще наприкінці вісімдесятих.

Певну тривогу у присутніх викликав факт, що із запланованих держсубвенцій поки що надійшла лише третина від заявленої суми, а використано трохи більше 11%. Але виявилося, що за перші числа серпня ситуація вже покращилася, і 11% виросли до 25%.

Враховуючи попередній досвід роботи, Олександр Малін повважав за потрібне звернутися до депутатів облради:

– У тій частині будівництва, яка освоює бюджетні капіталовкладення та має безпосередній стосунок до роботи депутатів, у мене є прохання. Подавайте документи з об’єктів будівництва, по округах, які ви представляєте, не тоді, коли формується рішення сесії про бюджет на наступний рік, а заздалегідь. Адже для оцінки проекту потрібен час. Ідеальний випадок – якщо фінансування будівництва заплановане на наступний рік, а вже в цьому створено проектну документацію, проведено експертизу і тендер. Неважливо, яку частку це становить від обсягу фінансування. Це може бути 25 тисяч від 25­мільйонного проекту. Але такий підхід дає нам законні підстави провадити торги.

Втім, навіть у нинішній ситуації, Олександр Малін відзначив, що «особливих ризиків щодо найважливіших і найзначиміших об’єктів ми не бачимо. Вони будуть здані до початку осіннього сезону дощів».