Попри всі заяви і демарші, Голова Верховної Ради Володимир Литвин таки підписав «КаКу» — закон про засади державної мовної політики, схвалений «стушкованим» парламентом 3 липня. Сам документ уже відправили на підпис Президенту Віктору Януковичу.

Передаючи творіння Колесніченка — Ківалова у руки гаранта Конституції, Володимир Литвин запропонував Віктору Януковичу усунути численні неузго-дженості та неточності у прийнятому законі. Як повідомляється на офіційному сайті ВР, у відповідних додатках до листа Президенту очільник парламенту, зокрема, зауважує: «при опрацюванні тексту цього закону у редакції, яка була запропонована до першого читання, виявлено неузгодженості та окремі неточності між його положеннями та похідні неузгодженості з іншими законами України, які потребують усунення» згідно з регламентом. Багато пунктів, підкреслює Володимир Литвин, не відповідають пунктам Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Серед численних неузгоджень, які Голова ВР пропонує Президентові усунути, є пропозиція про позбавлення російської мови особливого статусу. Скажімо, щодо статті 10 про мови актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування він пише: «у частині першій статті 10 Закону слова «російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин» пропонується замінити словами «а також регіональними мовами або мовами меншин у випадках, передбачених законом»; у частині другій статті 10 Закону слова «державною мовою або цією регіональною мовою» пропонується замінити словами «державною мовою, а також цією регіональною мовою».

Володимир Литвин також пропонує внести зміни у статтю, яка визначає мову освіти. Так, у нинішній редакції закону передбачене знання державної мови «в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство». Це формулювання спікер пропонує вилучити і, таким чином, зробити обов’язковим «вивчення державної мови».

Підписавши «КаКу» та висловивши свої застереження щодо документа, Голова Верховної Ради одразу вніс власний законопроект «Про порядок застосування мов в Україні», який передбачає скасування ще й не чинного закону Колесніченка — Ківалова.

Дітище Володимира Литвина, зокрема, передбачає, що «державною мовою в Україні є українська мова», яка застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Держава, за законопроектом, «сприяє та заохочує використання державної мови в засобах масової інформації, освіті, науці, культурі, інших сферах суспільного життя». Цей документ також визначає порядок та межі використання «регіональної мови або мови меншини, мови національної меншини» відповідно до Європейської хартії та «регіональної мови обласного значення» — мови, носії якої складають 15% і більше в області, АР Крим, Києві чи Севастополі (за переписом населення). Акти органів влади та місцевого самоврядування, діловодство, спілкування — ведуться та оприлюднюються державною і «також», а не «або» регіональною мовою.

Окрім того, за законопроектом Володимира Литвина, громадяни вільні вибирати мову навчання, але вивчення державної мови є обов’язковим.

Одне слово, Володимир Литвин, підписавши закон, яким «регіонали» вирішили звузити сферу застосування державної мови, тут же став на її захист. Але чи зверне Президент увагу на його пропозиції і чи змахне Чечетов рукою, дозволивши розгляд законопроекту, внесеного спікером, — велике питання.