«Чорноморські новини» вийшли на всеукраїнський рівень! Можна навіть сказати — на міжнародний. І єдине, що для цього зробили вірні прихильники газети — винесли її на одеські пляжі. Не секрет, що влітку тут збирається вся Україна, а також представники багатьох держав: трошки турків, трошки німців, трошки американців… — зустрітися можна з ким завгодно. Так-от, активні читачі газети спеціально до ювілею «Чорноморських новин» пройшлися кількома одеськими пляжами у пошуках гостей міста, яким і роздали по кілька чисел газети, розповіли про ювілей, а потім випитали, яке враження у них від знайомства з найстарішим на Одещині виданням.

Першою гостею міста, яка ознайомилася на пляжі з «Чорноморкою», стала пен­сіонерка зі Старого Самбора (Львівська область) Ніна Павлівна. Вона приїхала в Одесу з онукою не просто відпочити, а й побачити колись рідне місто. Виявляється, багато років тому вона жила тут. Після закінчення технікуму її, як водилося в радянські часи, відправили працювати на захід, де Ніна Павлівна зустріла свого майбутнього чоловіка і залишилася. «Чорноморські новини» пенсіонерці дуже сподобалися. Каже, мова така приємна і теми актуальні. А як зрозуміла, що це — колишня «Чорноморська комуна», мало не зомліла. «Коли я ще вчилася тут, в Одесі, батьки постійно «Комуну» купували. Я була переконана, що з розвалом СРСР газета загинула. Неймовірно приємно, що видання вдалося зберегти. Стільки років для газети — величезний термін і, що головне, ознака вагомості й важливості видання», — вважає Ніна Павлівна. Чесна відповідь на запитання пенсіонерки «Чи складно бути україномовним виданням на Одещині?» дуже її засмутила. Однак не слід загострювати увагу на негараздах у день народження, тож закінчили ми свою розмову позитивно: «Головне — газета виходить і виходити буде!» Наостанок пенсіонерка запитала, де можна придбати більше примірників, аби привезти в Старий Самбір, самій начитатися і рідним показати.

Попалася нам гостя з Рівного Аліна. Газеті вона дуже зраділа. Каже, за тиждень відпочинку мозок скучив за серйозними матеріалами, і попросила кілька примірників — почитати в номері. Ми розповіли їй про свій ювілей, на що пані Аліна відповіла щирими вітаннями. «Випускати газету сьогодні дуже складно. З одного боку — ситуація в країні, маса слизьких і небезпечних тем… З іншого, необхідно виживати в умовах жорсткої конкуренції з оперативнішим Інтернетом і яскравішим телебаченням. Вітаю з тим, що стільки років вдається виходити в світ попри всі складності. Журналістам бажаю натхнення і цікавих тем, а редколективу — сили, сили і ще раз сили. Хороших вам спонсорів, побільше читачів! Нехай їх кількість збільшується з кожним роком в геометричній прогресії. 95 літ — серйозний вік. Переконана, попереду гучне святкування сторіччя, нові й нові ювілеї», — привітала «Чорноморку» гостя з Рівного.

Нашу розмову з Аліною почула молода пара з Орла (Росія) Костя і Даша. Їх зацікавила історія «Чорноморки» і ще більше — питання цензури в Україні. Кажуть, у них реальні опозиційні погляди можна зустріти хіба що в Інтернеті. Почитати газету Костя і Даша, чесно кажучи, спробували, та навряд цю спробу можна вважати вдалою. Оскільки зрозуміти, про що пише «Чорноморка», вони все ж хотіли, ми обрали не дуже великий матеріал на першій шпальті і переклали російською. У відповідь на почуте росіяни привітали нас, українців, зі свободою слова, а особисто «чорноморців» — з ювілеєм. «Бажаємо зберегти свою незалежність, індивідуальність і вийти, для початку, на всеукраїнський рівень. Особисто журналістам — всім отримати хоча б по одній Пулітцерівській премії!» — побажали «Чорноморським новинам» Костя і Даша.

Ще один цікавий іноземець, який привітав «Чорноморку», — німець Тілл. Він у минулому році на пивному фестивалі познайомився з одеситами. Вони розрекламували наше місто так, що Тілл не зміг не приїхати з рідної Баварії. Підійшов до нас, коли ми розповідали про «Чорноморку» черговому гостеві міста і ламаною англійською запитав, що це за акція. Ми пояснили, і він взяв примірник. Покрутив у руках, вибачився, що не може прочитати, і попросив подарувати як одеський сувенір. «Я не знаю, про що ви пишете, однак якщо виходите 95 років, — точно про щось цікаве. Коли повернуся додому, обов’язково спробую перекласти, добре, що є в мене трошки україномовний друг. Бажаю «Чорноморським новинам» стати українською «Frankfurter Allgemeine Zeitung» (одна з провідних газет Німеччини. Її щоденний наклад становить 363465 примірників. — Прим. Автора)», — привітав газету з ювілеєм німець Тілл.

Так і роз’їхалася наша газета у різні частини світу. Шкода, що всі цікаві знайомства гостей міста з «Чорноморськими новинами» вмістити на шпальтах газети неможливо... Варто додати, що в процесі пошуків гостей Одеси, деякі наші земляки також знайомилися з «Чорноморкою». Дехто вперше її бачив, хтось чув про газету у трамваях і тролейбусах міста, де її розповсюджують активісти-читачі, хтось купував і читав, хтось постійно передплачує. Майже всі, хто брав до рук примірник «Чорноморських новин», бажали газеті і колективу, який працює над її випуском, усього найкращого. Чесно кажучи, знайшлося і кілька не зовсім позитивно налаштованих одеситок-пенсіонерок. Переказувати їх «вітання» повністю ми не будемо, однак головна ідея тих тирад зводиться до одного-єдиного речення: «Сталіна на вас нема!» Відповідаємо: «І слава Богу!»