Перший міжнародний баскетбольний турнір «Хвилі Дунаю» серед юнацьких команд 1996 року народження пройшов в Ізмаїлі 22 — 24 червня. У залі комплексу «Портовик» за головний приз змагань боролися молоді спортсмени з України, Румунії і Молдови.

Організатори турніру — Одеська обласна федерація баскетболу і федерація баскетболу м. Ізмаїла за сприяння головного управління МНС України в Одеській області — запросили команди спортивного ліцею №1 (Констанца, Румунія) і збірну Молдови. Україну представляли «СДЮСШОР №2 — «Хімік» (Одеса) та команда Спортивно-оздоровчого центру (Ізмаїл).

— Передісторія турніру така. Під час звітно-виборної конференції Одеської обласної федерації баскетболу ми запропонували президенту федерації Валерієві Степановичу Горбатку для популяризації баскетболу в нашому регіоні провести в Ізмаїлі міжнародний турнір «Хвилі Дунаю», — розповідає головний суддя змагань, заслужений тренер України з баскетболу Валентин Поляков. — Треба сказати, що Валерій Степанович позитивно поставився до нашої пропозиції, і після ознайомлення з всією інфраструктурою було вирішено, що в Ізмаїлі є можливість провести турнір такого рівня.

Почали змагання команди СОЦ (Ізмаїл) і СЛ №1 (Констанца). Гра завершилася впевненою перемогою господарів — 54:40. Потім відбулася урочиста церемонія відкриття турніру. Присутність гостей з числа ке­рівництва ООФБ, федерації баскетболу м. Ізмаїла, а також представників влади підкреслювала значущість цього заходу в спортивному і громадському житті міста. Молодих баскетболістів привітали традиційним хлібом-сіллю. Всі учасники і почесні гості змагань одержали пам’ятні сувеніри від Одеської обласної федерації баскетболу.

У другій грі зустрічалися «СДЮСШОР №2 — «Хімік» і збірна Молдови. З командою гостей тренувальні збори проводять американські спеціалісти, роботу яких уже зараз видно — у багатьох молдовських баскетболістів добре поставлена індивідуальна техніка, дриблінг, кидки. Й одеситам, які мають досвід виступів у першості Європейської юнацької баскетбольної ліги, довелося проявити свої кращі якості. Згуртована командна гра і гарна реалізація кидків дали свої результати — упевнена перемога з рахунком 63:38.

Після завершення ігор молоді спортсмени побували на оглядовій екскурсії містом і відвідали краєзнавчий музей, де познайомилися з цікавою і насиченою історією придунайського краю.

Другий ігровий день турніру «Хвилі Дунаю» почався зустріччю команд СОЦ і збірної Молдови. У напруженому поєдинку все вирішилося на останніх секундах: переможний триочковий кидок був за господарями, а відтак 64:61 на користь СОЦ.

У другій зустрічі «СДЮСШОР №2 — «Хімік» завдяки чіткій командній взаємодії упевнено переграла ліцеїстів з Констанци — 81:34.

Після завершення матчів учасники турніру побували на екскурсії в музей О.В. Суворова і відвідали діораму «Штурм фортеці Ізмаїл».

У завершальний ігровий день гості з Румунії і Молдови в очній зустрічі вирішували, хто з них гідний «срібла», оскільки ізмаїльська команда виступала поза конкурсом (у її складі були гравці 1995 і 1994 років народження), а «СДЮСШОР №2 — «Хімік» уже забезпечила собі перше місце. Більш технічні і точні гравці з Молдови впевнено здобули срібні медалі — 30:67. Команді з Румунії довелося вдовольнитися «бронзою».

Справжнє задоволення подарувала вболівальникам завершальна зустріч турніру — «СДЮСШОР №2 — «Хімік» — СОЦ. Глядачі побачили і стрімкі проходи під корзину, і відмінні багатоходові комбінації у виконанні гравців як однієї, так і другої команд. У першій половині через численні помилки одеситів перевага була за ізмаїльцями, але після перерви гості забезпечили собі підсумкову перемогу — 70:58, підтвердивши звання переможців турніру.

Нагородження учасників турніру «Хвилі Дунаю» про­йшло в урочистій обстановці і подарувало багато позитивних емоцій молодим спортсменам. Команди були відзначені кубками, гравці — дипломами і медалями. Особистих призів від ООФБ були удостоєні кращі в ігрових амплуа: захисник — Вадим Шнейдер («СДЮСШОР №2 — «Хімік»), нападник — Віктор Бондаренко («СДЮСШОР №2 — «Хімік»), центровий — Разван Банага (СЛ №1, Румунія), MVP турніру — Богдан Русу (збірна Молдови).

Кращі гравці кожної з команд одержали призи від головного управління МНС України в Одеській області. Це — Олег Боєв (збірна Молдови), Павло Нахапетов («СДЮСШОР №2 — «Хімік»), Рарес Михалча (СЛ №1, Румунія) і Кирило Задачин (СОЦ, Ізмаїл).

— Ми завжди підтримуємо спортивні змагання і завжди будемо допомагати розвивати спорт, тому що це — здоровий спосіб життя, — підкреслив Володимир Боделан, начальник ГУ МНС в Одеській області. — Ми бачимо, яка кількість дітей прийшла в зал підтримати команди. І це дуже добре, що вони цікавляться спортом, а не полишені самі на себе. Рівень гри, яку показали команди, для їхнього віку дуже високий. Просто молодці! Я уявляю, якими спортсменами вони стануть! Загалом ми завжди готові підтримати будь-яке починання, ініційоване президентом Одеської обласної федерації баскетболу Валерієм Горбатком. У цієї людини, що б вона не робила, все завжди на найвищому рівні. Це можна сказати і про припортовий завод, яким він керує, і про будь-які заходи, що проводить ООФБ. Співпрацювати з такою людиною завжди приємно, адже будь-яка справа буде зроблена на «відмінно».

Робота з проведення турніру виконана велика, і вона гідно оцінена учасниками та гостями.

— Я бував на багатьох міжнародних турнірах, але з усіх нинішній — найкращий за організацією, — зазначив тренер збірної Молдови Стів Лемі. — Господарі змагань були гостинними не тільки до тренерів і представників команд, а, насамперед, до дітей. Адже, крім самих ігор, хлопці мали можливість познайомитися з містом, дізнатися про історію цієї землі. А спілкування з ровесниками з інших країн дозволило їм зблизитися і надалі підтримувати дружні стосунки. За всі складові цих змагань я дав би найвищу оцінку. Мені як тренеру, котрий працює з командою коледжу в американському штаті Пенсільванія, приємно, що і спортивний рівень цих змагань високий.

Організатори турніру та представники всіх команд-учасниць, підсумовуючи перший міжнародний турнір «Хвилі Дунаю», відзначили необхідність надалі докладати всіх зусиль, щоб ці змагання стали традиційними і з кожним роком збирали більше й більше команд на гостинній бессарабській землі.