У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні на будинку Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського в Одесі було відкрито меморіальну дошку трьом Героям Радянського Союзу.

Володимир Моргуненко, Анатолій Коваленко і Василь Мусін мріяли про життєвий шлях педагога, але, коли 22 червня 1941-го фашисти напали на рідну землю, стали на захист Вітчизни.

Володимир Моргуненко, син українського селянина, в роки війни був народним месником, одним з очільників підпільної організації «Партизанська іскра». Вже у першій диверсійній операції за його участю було підірвано два ворожі потяги, понищено десятки вагонів і платформ з військовим вантажем та технікою. Гітлерівці вистежили підпільника і закатували весною 1943 року.

Анатолій Коваленко народився в Білорусі. Воював льотчиком 742-го окремого розвідувального авіаційного полку. На літаку Пе-2 здійснив 176 розвідувальних польотів, ви­стежив 23 замасковані німецькі аеродроми. Сім разів його збивали. Але вцілів, вижив. По війні ви­кладав у педагогічному інституті.

Юність росіянина Василя Мусіна минула на Донбасі. За направленням робітничого колективу навчався в Одесі. А в грізні роки випробувань воював командиром взводу автоматників 211-го гвардійського стрілецького полку. Загинув, визволяючи Югославію. Точився запеклий бій за розширення плацдарму на березі Дунаю. Ворог хвилю за хвилею накочував контратаки. І в критичний момент сутички лейтенант ручним кулеметом знищив півсотні фашистів, захистивши позицію ціною власного життя.

Невідомі біографічні факти про полум’яне життя героїв зібрали представники Одеської регіональної організації НСЖУ. Спілчани й стали ініціаторами увічнення синів трьох народів — українського, білоруського і російського — на одній меморіальній дошці.

…Лунає Гімн України. Майбутні вчителі зворушено слухають розповіді про студентів-добровольців 1941-го.

У церемонії відкриття пам’ятної дошки взяв участь голова Національної спілки журналістів України Олег Наливайко. Він, зокрема, сказав:

— 22 червня — одна з найтра­гічніших дат в історії України, народів колишнього СРСР. У кожній українській сім’ї в цей день ми згадуємо тих, хто не повернувся з війни, хто з перших хвилин того жахного світанку грудьми став на захист Батьківщини. Я згадую свого діда, котрий загинув під Запоріжжям. Слава героям, дяка за їхній подвиг!

Рота почесного караулу карбує крок, вшановуючи фронтовиків. Автор меморіального знака — одесит Володимир Новиков. З ініціативи голови Одеської регіональної організації НСЖУ Юрія Работіна він виготовив і встановив дошки пам’яті редакторові газети «Котовські вісті», міжнародному гросмейстеру з шахових композицій Віктору Мельниченку, виконавчому директору міжнародної громадської організації «Одеське земляцтво», співавтору книжки «Що було на місці Одеси?» Володимиру Романюку, Героєві Радянського Союзу Миколі Григорієвському, який загинув на фронті, курсантам Одеської військової академії.

Так одеські журналісти сприяють увічненню відомих особистостей краю. Олег Наливайко відзначив цю та інші ініціативи спілчан чорноморської перлини. У прес-клубі Одеської регіональної організації НСЖУ він провів розширену нараду з участю членів правління та керівників пресових служб державних структур Одещини. На зібранні обговорили завдання щодо реалізації рішень ХІІ з’їзду журналістів України.