Цими днями в Одесі відбулася прес­конференція з народними депутатами України від Партії регіонів Оленою Бондаренко та Володимиром Олійником. Основною темою став проект закону про мови.

– Насамперед я говоритиму мовою моєї мами, українською, – відкрив прес­конференцію Володимир Олійник і розпочав пояснення основних питань.

Багато хто дивувався, чому зволікалося ухвалення даного закону. Як пояснив депутат, у минулі роки цей закон неможливо було ухвалити через те, що 226 голосів не було ані у партії, ані у союзників. Більше того, нова влада в перші роки правління зіштовхнулася із серйозними економічними проблемами, які потребували нагального розв’язання.

– Коли з’явилася можливість першого кроку для того, щоб усі громадяни України почувалися комфортно, могли реалізувати свої конституційні права, ми в якості першого етапу проголосували за законопроект про регіональні мови, який набрав 234 голоси, – розповів В. Олійник.

Володимир Олійник відкинув побоювання, що цей закон руйнує державність, і навів за приклад деякі європейські держави, де дві­три державні мови є нормою.

Своєю чергою Олена Бонда­ренко підкреслила, що головна мета даного законопроекту – дорівняти в правах усіх, хто розмовляє в Україні різними мовами.

– Реальність така, що Україна – багатомовна, полікультурна країна, і даний закон лише підтверджує це на практиці, – впевнена О. Бондаренко. – Мовне питання – іспит на демократичність: наскільки ми можемо відповідати європейським стандартам у питанні захисту мовних прав наших співгромадян. Найголовніше – забезпечити комфортом тих громадян, які звертаються до держави та хочуть говорити з нею своєю мовою.

Нагадаємо, що «Закон про мови», ініційований народними депутатами України Сер­­гі­єм Ківаловим і Вадимом Ко­­­лес­ніченком, гарантує використання регіональних мов нарівні з українською там, де компактно мешкають принаймні 10% носіїв цих мов. Рішення про використання регіональної мови покладається на місцеву владу та результати збирання підписів. Серед сфер, де регіональні мови після ухвалення законопроекту застосовуватимуться паралельно з українською, – освіта, судочинство, органи влади, ЗМІ, дубляж фільмів.