Газета вже повідомляла, що 22­-23 березня на базі Савранського ра­йону відбувся дводенний обласний семінар директорів сільських шкіл за програмою кафедри менеджменту і розвитку освіти Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів (завідувачка кафедри Любов Задорожна).

На прикладі роботи педагогічних та учнівських колективів навчальних закладів сіл Дубинове, Полянецьке, Бакша та селища Саврань було розглянуто тему семінару: «Науково­-методична проблема як одна із складових у створенні програми розвитку освітнього закладу». Суть її полягає в тому, щоб показати, якими шляхами може поліпшувати свою роботу сільська школа для забезпечення належного рівня розвитку дитини.

– Чому ми приїхали саме у сільську місцевість, адже тему семінару можна було б розглянути і на базі міського навчального закладу? Нині важливо зосередити увагу саме на сільській школі і побачити: чи не відстає вона від часу та чи здійснює пошук нових підходів до управління в умовах нинішньої нестабільності внутрішнього та зовнішнього середовищ, – поділилася своєю думкою методист науково­методичної лабораторії кафедри менеджменту і розвитку освіти Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів Наталія Кравець.

Першого дня учасники ознайомилися із творчим доробком колективів Дубинівської та Полянецької шкіл. Тут багато позитивного почерпнули для себе їхні колеги. Зокрема, Івана Юрченка, директора з 25­річним стажем Великодальницької ЗОШ І­ІІІ ступенів № 2 Біляївського району, приємно вразив Полянецький навчальний заклад. За його словами, тут не лише приміщення відзначається «євроремонтом», а й досить високий рівень знань, який хочеться порівняти з європейським. І такої думки майже всі учасники семінару.

Бакшанська ЗОШ, яка реформована у НВК, відкрита два роки тому. В ній навчаються діти із п’яти довколишніх сіл. Підвозять учнів два шкільні автобуси. При огляді кабінетів, дитсадківських кімнат директор Петро Тарабанчук зазначив, що чималу допомогу в матеріальному забезпеченні школи подають спонсори. Після презентації відбулися показові заняття, в яких взяли участь одинадцятикласники та молодші обдаровані діти школи. Свої здібності також показали найменші вихованці – дитсадківці.

Усе побачене у відвіданих чотирьох навчальних закладах району можна назвати своєрідною виставкою найкращих здобутків педагогічних працівників. Звісно, проведення семінару сприяло підвищенню професійної компетентності директорів загальноосвітніх навчальних закладів, збагатило їх та вмотивувало до впровадження почутих ідей у практику роботи.

Мені ж хочеться вийти за межі семінару та звернути увагу на те, що школа на селі в усі часи була чимось більшим, ніж просто навчальний заклад. Це радше осередок освітнього, культурного та естетичного виховання дітей. Тому так гостро сприйняли реформування (скоріш, загрозу закриття) сільських шкіл не лише батьки, а й громада. Так, проблемою нині залишається наповнюваність класів, фінансування більшості малокомплектних шкіл, їхня застаріла матеріально­технічна база. Та попри все це школа для глибинки – як промінь світла у темряві. Бо ж не раз доводилося чути таке: є школа – є село…