ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Кам’янцям багато що до снаги
12.04.2012 / Газета: Одесские известия / № 39(4313) / Тираж: 18937

Цими днями на чергових зборах перед представниками громадян Кам’янки та Новокам’янки про виконану роботу за 2011 рік відзвітував сільський голова Іван Лефтеров. За традицією він спочатку дав коротку характеристику соціально­економічній сфері, нагадавши, що за сільською радою закріплено 9332 га землі. Практично за всіма видами доходів, крім фіксованого сільгоспподатку та податку на доходи, показники 2011 року виконано. Також докладно були про­аналізовані процеси благоустрою, ремонту автодоріг, охорони довкілля, сфера земельних відносин, стан справ у селі­супутнику – Новокам’янці. Як із прикрістю відзначив Іван Олексійович, там залишається дедалі менше жителів і відповідно збільшується кількість порожніх будинків. Чималою мірою це пов’язано зі слабкою соціальною інфраструктурою.

За словами керівника громади, його односельців найбільше цікавлять програми сільської ради, спрямовані на зміцнення соціально­економічних параметрів життя. Серед них – легалізація робочих місць, інвентаризація землі, укладання договорів оренди за об'єктивними ставками, строгий контроль над збережністю наявних лісосмуг і саджання нових. Як звичайно, навесні стартував двомісячник санітарного очищення, благоустрою та озеленення, підсумки якого за традицією підіб’ють на святі села 9 Травня. Іван Лефтеров озвучив і інші намітки, запевнивши, що виконання всіх завдань – справа хоча й складна, але посильна.

До аудиторії звернулися також голови райдержадміністрації та районної ради – Сергій Павлухін і Василь Антонюк. Вони констатували, що проблем у Кам’янці не бракує, і від того, як тут будуть підходити до їх подолання, залежить, наскільки ефективно спрацює місцева влада. А втім керівники району впевнені, що кам’янцям із їхнім молодим, енергійним керівником, яким є Іван Лефтеров, багато що до снаги.

Сергій Павлухін нагадав про складнощі бюджетотворення, що «потягло» Кам’янку вниз. Торкнувся й проблем тваринництва, про ситуацію в якому гостро висловилися деякі учасники сходу. Сьогодні переважну роль відіграють питання земельних відносин, які формують сільську скарбницю. У зв'язку із цим голова райдержадміністрації наголосив на вагомості орного гектара, можливості заробляти завдяки об'єктивній оцінці землі, збиранню податків. Сергій Павлухін ознайомив присутніх також із тематикою міжрегіональної наради з питань промисловості, що проходила напередодні в Ізмаїлі. На жаль, у районі ситуація за цією позицією явно невтішна. Адже тут функціонує єдине підприємство – винзавод. А от Кам’янський цегельний завод і зовсім являє собою пам'ятник безгосподарності. І це при тому, що він міг би постачати всю округу, як колись, добротним будівельним матеріалом. Залишається шкодувати й про те, що більше не випускаються в сусідньому селищі Суворовому ковбасні вироби, пішли в небуття кам’янські звірогосподарство, кролеферма, елітне мо­лочне стадо…

Голова райради Василь Антонюк висвітлив те, що було зроблено в минулому році, й те, що намічено на поточний. У цьому контексті Василь Павлович не міг не згадати й про те, як впроваджувалася ініціатива губернатора Е.Л. Матвійчука – проект «Народний бюджет», нагадавши, що в кожному селі був складений свій «соціальний паспорт» з урахуванням думки жителів. У Кам’янці, наприклад, заплановано ремонт навчально­виховного комплексу на 39 тисяч грн. (заміна вікон, дверей, реставрація даху). Також передбачено ремонт котельні. Враховані й потреби місцевої медицини.

– «Народний бюджет» – це не разовий захід «під вибори»,– підкреслив Василь Антонюк. – Намічене буде виконуватися послідовно. І на наступний рік бюджет розвитку сформують точно так само, з урахуванням інтересів усієї територіальної громади.

На завершення зборів Іван Лефтеров озвучив проектну ухвалу, стратегію подальшого розвитку Кам’янки. Серед основних завдань значаться ті, що тут найбільше обговорювалися: легалізація зайнятості населення, впорядкування території, інвентаризація земель, роботи щодо озеленення й охорони довкілля.

Автор: -

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

«ТОБІ ЦЕ ЗНАЙОМО?» — МОМ представила в Одесі інсталяцію, що вчить розпізнавати небезпеку торгівлі людьми
2 березня 2026 року Міжнародна організація з міграції (МОМ) презентувала в Одесі інтерактивну інсталяцію «ТОБІ ЦЕ ЗНАЙОМО?» — фінальний етап загальнонаціонального туру Україною. Простір, розташований на Одеському залізничному вокзалі, у форматі занурення допомагає відвідувачам розпізнати ознаки небезпеки, пов’язані з торгівлею людьми, та дізнатися, куди звертатися по допомогу. Кампанія реалізується у співпраці з Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національна соціальна сервісна служба України, Національна поліція України та Всеукраїнська коаліція громадських організацій з протидії торгівлі людьми за підтримки Уряду Швеції. Інсталяція працюватиме до 7 березня та інформує про безпечні канали звернення, зокрема Національну гарячу лінію 527.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.013