Вчитися ніколи не пізно – цієї істини дотримуються керівники успішних сільськогосподарських підприємств області. Тому на черговому триденному навчанні можна було зустріти Героя України, керівника агрофірми «Маяк» Березівського району Зінаїду Гришко, директора ПП «Промінь» Біляївського району Ольгу Вовченко, керівника СВК «Прогрес» Тарутинського району Василя Узуна, директора агрофірми «Вікторія» Ізмаїльського району Дмитра Нівню та багатьох інших відомих в області хліборобів.

Перед аграріями виступали вчені та фахівці Одеського селекційно­генетичного інституту і Одеського інституту сільського господарства Причорномор’я, працівники обласних служб аграрного сектору, фінансово­економічних органів.

Звичайно, усіх присутніх, насамперед, цікавила доля озимих культур, їх восени висівали в аномальних умовах посухи.

Завідувач відділу селекції та насінництва пшениці Одеського селекційно­генетичного інституту, академік НААН Микола Литвиненко, зокрема, відзначив, що на долю майбутнього врожаю вже вплинуло багато чинників. Об’єктивні – це відсутність опадів протягом усієї осені, а також слабкий сніговий покрив посівів в умовах суворої зими. Дослідження показали, що наприкінці січня морози згубно вплинули не лише на посіви озимого ячменю, але й озимої пшениці. Лише 60,4% посівів пшениці сорту «Вікторія» (з високим генетичним потенціалом морозостійкості) за 17 градусів нижче нуля у вузлі кущення залишалися «живими». За суворіших холодів майже всі рослини загинули.

Але така ситуація склалася далеко не в усіх районах області і не в усіх господарствах. Результати збереження посівів та їх розвитку сьогодні багато в чому обумовлені й суб’єктивними чинниками. А це й терміни сівби (за точку відліку ми беремо 2 жовтня), і внесення достатньої кількості мінеральних добрив, і вибір попередників, і якість насіння тощо. Хто в цій справі поскупився, у того мало надій одержати гарний урожай.

Але зневірюватися не слід. Фахівці на місцях повинні постійно вести спостереження за посівами, робити доступну їм діагностику їх стану ще до настання весняної вегетації. Існує кілька методів відрощування зразків за підвищення температури. Фахівці їх добре знають, але, стикаючись із труднощами, можуть звертатися до селекційно­генетичного інституту по допомогу. А його працівники вже надіслали аграріям свої докладні рекомендації.

Для чого потрібна рання діагностика? Насамперед, для того, щоб вчасно визначитися із провадженням посівних робіт як в озимому клині, так і за формування сівозміни на весняних полях.

Під час занять начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Новаковський ще раз висловив надію, що хлібороби області і в цьому важкому сільськогосподарському році не підведуть і доможуться наміченого валового збору зерна.