Якою була Одещина в перші роки становлення? Що непокоїло жителів, чому вони раділи та за що боролися? Про це й запитаємо у мовчазних хронік, які дбайливо зберігаються в архівах Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького.

Духом перемог та звершень про­низані публікації у виданні «Червоний друкар». «Наближається час усе­світнього Жовтня» – такий девіз жур­налу, що видавався у 1932 році.

«Молода гвардія» також ішла в ногу. «Трактор знати, любити, берегти», «Коневі потрібен дбайливий господар, добрий погляд» – такими заголовками майоріли номери друкованого органу Одеського облбюро у березні 1933 року. І горе тому, хто не підходив під характеристику «дбайливого гос­подаря». Недбайливих господарів так само «прославляли» на сторінках газети. «Іван Загороднюк зро­бив міцного коня інвалідом» повідом­ляється в рубриці «Конюх від конюха різниться». Автори матеріалу А. Лиховицький і Е. Могилевський за прізвищами пере­раховують інших безвідповідальних працівників:

«…Загороднюк не один. Є ще багато таких, як він. Наприклад, Царан, Попов та інші. Вони злочинно ставляться до коней». Матеріал навіть супроводжується карикатурою, на якій тварина кусає свого господаря. Підпис до ілюстрації такий: «Кінь «віддячує» Загороднюкові по заслузі».

У газеті «Шквал» кожна стаття гово­рила про те, що СРСР попереду планети усієї – у промисловості, сіль­ському господарстві, торгівлі. «Нові верстати на заводі ім. Леніна», «Комбайн, якого не знає світ» кричали заголовки практично в кожному випуску видання.

Розповідаючи, як у нас добре, преса не забувала інформувати громадян про те, як «у них», «за бугром», погано. У барвистій оповіді з промовистою назвою «Країна див» автор, що підписався Чарлзом, пише:

«Багато дивного розповідали мені про Америку…» Далі йде опис благ, які й не снилися простому радянському громадянинові: жодного натяку на дефіцит, високі зарплати, доступне житло, дешеві автомобілі тощо. Закінчує матеріал автор більш ніж красномовно: «…мільйони робітників не мають роботи. Скрізь злидні». Не «Країна див» у нас, а Країна Рад, підкреслює автор.

Лише поодинокі замітки, які дивом потрапили до номерів тодішніх дру­кованих ЗМІ, відкривали завісу таємниці над вершиною айсберга під назвою «Голодомор». Газета «Молода гвардія» 20 травня 1934 року публікує гостру замітку «Анти­радянські вихватки Гіт­лера»

«Берлін, 18 травня.

Повірений у справах СРСР Безсонов заявив міністрові закордонних справ протест з приводу антирадянських вихваток у промові Гітлера.

Безсонов зазначив, що невід­п­о­відаючі дійсності заяви Гітлера про господар­ський розвиток та госпо­дарський стан СРСР являють собою втручання до внутріш­ніх справ СРСР, а своєю заявою про гадані «мільйони померших з голо­ду», Гіт­лер став на чолі антирадянської кампанії, що ії провадять у Німеччині».

У цій же газеті в червні 1934 року мож­на побачити замальовку автора Я. Тов­ма­ченка про Балтський район. У ній сказано:

«Ударниця Ланка Павличенко вже про­полола 20 га. І закінчує прополку озимого клину». Ну, а висновок, який повинні зробити читачі, винесений до заголовка – «Усьо­му району так пра­цювати!»

У кожному журналістському тексті зустрічається слово «п'ятирічка» і те, що план за нею потрібно виконати та перевиконати. Кращі працівники обов'язково потрапляли на сто­рінки газети. Взяти, наприклад, фото­репортаж з Розділянської МТС у газеті «Шквал». Показані ударники виробництва, які своїм прикладом повинні спонукати інших трудящих встановлювати нові рекорди на роботі.