Сьогодні – Всесвітній день водно-болотних угідь

Це день, з якого у 1971 році розпочала свій відлік Рамсарська конвенція про водно­болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів. Темою Всесвітнього дня водно­болотних угідь цього року є туризм і відпочинок.

Екологічний туризм відіграє дуже важливу роль як засіб відпочинку і виховання дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища та його збереження. Чи всі ми розуміємо значення терміну «туризм», коли його використовуємо? Туризм дозволяє забезпечити такі принципи сталого розвитку: захист навколишнього природного середовища і збереження біорізноманіття, повагу до приймаючої сторони, її культурних цінностей та традицій, забезпечення соціально­економічних переваг для всіх зацікавлених сторін, зокрема стабільної зайнятості і отримання прибутку, сприяння боротьбі з бідністю. Головною складовою екологічного туризму є екологічна освіта. За допомогою такої форми освіти багато людей можуть поповнити свої знання, усвідомити вразливість природного середовища, перейнятися природними та культурними цінностями того регіону, в якому живуть.

Проблема розвитку екологічного туризму досить актуальна. Орга­нізація такого відпочинку справляє надзвичайно позитивний вплив на економіку та екологію регіону за рахунок використання наявного приватного житлового фонду, розширення сфери зайнятості сільського населення та можливостей реалізації на місці продукції особистого селянського господарства, забезпечення туристів екологічно чистими продуктами харчування та збереження природи внаслідок зниження антропогенного пресу.

Відомо, що водно­болотні угіддя відзначаються найбагатшим біологічним різноманіттям серед інших природних екосистем, хоча й зазнали та продовжують зазнавати значного негативного антропогенного впливу.

На території Одеської області існує 8 водно­болотних угідь, яким Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 р. № 935 присвоєно статус водно­болотних угідь міжнародного значення. Це «Межиріччя Дністра – Турунчука», «Північна частина Дністровського лиману», «Система озер Шагани – Алібей – Бурнас», «Кілійське гирло», «Тилігульський лиман», «Озеро Сасик», «Озеро Картал» та «Озеро Кугурлуй». Більшість із них входить до складу об’єктів природно­заповідного фонду. Спеціальними адміністраціями установ природно­заповідного фонду, такими, як Дунайський біосферний заповідник і Нижньодністровський національний природний парк, вже ведеться діяльність із надання послуг екологічного туризму, створено ряд екологічних маршрутів. У Дунайському біосферному заповіднику ­ «Кордон Євросоюзу», «Лісове озеро», «0 км», «Шлях до птахів», «Острів Єрмаків», у Нижньодністровському національному природному парку – «Старий Турунчук», «Острів Гонтаренка», «Дністровська Амазонія», «Царство птахів», «Блискучий ібіс», «Стежкою діда Євсея», «Тудорово». Це водні та пішохідні маршрути й екскурсії, прогулянки, зелені зупинки, оглядові пункти.

Перспективними для проведення туристичної діяльності є регіональні ландшафтні парки «Тилігульський» на водно­болотному угідді міжнародного значення «Тилігульський лиман» та «Ізмаїльські острови» на річці Дунай в Ізмаїльському райо­ні, національний природний парк «Тузловські лимани», який включає «Систему озер Шагани – Алібей – Бурнас». Існує також велика кількість інших цінних водно­болотних угідь на озері Китай, у Шаболатському та Куяльницькому лиманах, річках Буг, Великий Куяльник, Тилігул.

Відпочинок у вигляді прогулянок та екскурсій дає можливість відвідувачам цих територій одержати задоволення від спілкування з природою, покращити своє здоров’я й відновити сили, розширити кругозір, ознайомитися з історією та культурою, особливостями місцевої флори і фауни, навчитися гармонійним відносинам із навколишнім природним середовищем. При цьому важливо усвідомлювати, що на аналогічну насолоду від спілкування з живою природою заслуговують і наші нащадки.

Наостаннє важливо зазначити, що реалізація на практиці принципів охорони і збереження водно­болотних угідь можлива лише за умови значних зусиль усіх державних і недержавних відомств і організацій на всіх рівнях від місцевого до міждержавного – на основі тісного співробітництва, а також за участі всього населення.

Сектор заповідної справи, біоресурсів та формування екомережі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області