Виконавчий директор Глобального фонду боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом і малярією Мішель Казачкін відзначив позитивні тенденції у подоланні епідемій цих хвороб в Україні останнім часом, але назвав успіхи наразі нестабільними.

На брифінгу у Міністерстві охорони здоров’я України Мішель Казачкін висловив переконання, що його зустріч з прем’єр-міністром Миколою Азаровим свідчить: проблемі протидії ВІЛ/СНІДу і туберкульозу приділяється в Україні дуже велика увага на найвищому рівні. «І це означає, що країна розуміє, наскільки серйозно треба працювати, щоб досягти успіхів у протидії цим захворюванням. У сфері ВІЛ дуже напружена ситуація. А що стосується туберкульозу, і це є занепокоєнням не тільки нашої організації, але й ВООЗ, — це зростаюча кількість мультирезистентного туберкульозу в Україні, зокрема у закладах пенітенціарної системи. Але це проблема не тільки України, а й усього регіону Східної Європи та Центральної Азії», — цитує УНІАН виконавчого директора глобального фонду.

У свою чергу, міністр охорони здоров’я України Олександр Аніщенко заявив, що відбувається зниження захворюваності та смертності внаслідок туберкульозу. За його словами, вдалося стабілізувати і ситуацію з ВІЛ-інфекцією: «За останній рік у нас інтенсивність підйому знизилася, уповільнився підйом смертності від ВІЛ-інфекції. У нас є зниження інфікованості споживачів ін’єкційних наркотиків». За даними міністра, якщо у 2004 році рівень захворюваності на туберкульоз становив понад 80 випадків на 100 тисяч населення, то зараз — 64 на 100 тисяч. Щодо зниження темпу приросту ВІЛ-інфекції, то Олександр Аніщенко зауважив: якщо у 2010 році він був 3,3, то у 2011-у — 1,8.

На переконання міністра, спільна робота з глобальним фондом, неурядовими організаціями, з ВГО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом», а також оптимізація закупівлі лікарських препаратів дадуть нарешті позитивні результати.

Ось уже 17-й рік, як в Україні було оголошено епідемію туберкульозу. Попри те, що з 2006-го ситуація дещо стабілізувалася, саме туберкульоз досі залишається найбільш частою причиною смерті серед хворих на інфекційні недуги.

Упродовж тривалого часу наша країна намагалася самотужки боротися з туберкульозом, проте через недостатнє фінансування та контроль лікування проблему так і не вирішили. Усвідомивши, що завдання не вдається вирішити самостійно, Україна з 2006 року тричі подавала заявку на отримання гранту Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, і тричі отримувала відмову. Причини — непрозорість процедур, загальна недовіра до країни, ситуація з впроваджен­ням контрольованого лікування, оподаткування гранту тощо.

Остання (успішна) заявка від нашої країни була подана на розгляд глобального фонду у 2009 році. Саме тоді було оголошено про початок 9-го раунду видачі грантів цієї міжнародної інституції. Україна подала документи на $103,5 мільйона строком на п’ять років. Ініціаторами цієї заявки виступили фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» та Міністерство охорони здоров’я України. У березні 2010-го глобальний фонд погодився виділити нашій країні кошти на боротьбу з туберкульозом, а в грудні підписав грантову угоду. Загальний бюджет програми склав $94862399.

Основним реципієнтом (одержувачем) гранту є благодійний фонд «Розвиток України». Цей вибір не випадковий, адже цей фонд має великий досвід боротьби з туберкульозом, як на регіональному, так і на національному рівні. Саме він став основною ланкою, яка об’єднала всіх учасників процесу: МОЗ, міжнародні та громадські організації, медичні установи і пенітенціарну систему. А це, у свою чергу, забезпечило якісну заявку України та отримання коштів міжнародного співтовариства.

До речі, як повідомляє УНІАН, у 2012 році програма впрова­джуватиметься в АР Крим, Запорізькій, Луганській, Одеській та Херсонській областях.