Минулої суботи на одному з найвідоміших одеських пляжів — Ланжероні — відбулася акція на захист чистоти Світового океану. Клуби, що об’єднали наших земляків-дайверів (шанувальників підводного плавання) — «Кусто», «Океан», «Посейдон», та громадська організація «Акваторія життя» спільно з однодумцями з усього світу здійснили занурення, щоб у День Світового океану привернути увагу громадськості до його проблем. Глобальне потепління, забруднення навколишнього середовища, надмірне виловлення риби, полювання на китів, знищення акул та багато інших хижих дій, які чинить людина, загрожують тендітному підводному світові планети, а отже — й усім нам. Проведення Дня Світового океану приурочене до Всесвітнього кліматичного конгресу, який пройде цього місяця в Дурбані (Південна Африка).

Торкаючись безпосередньо одеських проблем, один з учасників акції Дмитро Волков наголосив на двох проблемах, які чи не найбільше загрожують нашому узбережжю. Одна з них загрожує тим, що, якщо буквально сьогодні не почати її вирішувати, Одеса може втратити статус курортного міста вже через п’ять років, а прибережні води нашої затоки перетворяться на смердючу калюжу. Причина — різке збільшення популяції черевоногого молюска рапани.

Зовсім недавно, якихось п’ять років тому, його поява на наших пляжах тішила туристів і місцевих жителів, але багато хто, на жаль, навіть не уявляє, що цей молюск може докорінно змінити наше море, оскільки може знищити популяцію мідій, як це вже трапилося в Криму. Рапана, нагадаємо, хижий молюск, який не має в нашому морі природних ворогів, а відтак темпи його розмноження катастрофічні. Рапана харчується мідіями — природними біофільтрами води, які вже за розміру десь три — шість сантиметрів спроможні фільтрувати 60 літрів морської води на добу, а квадратний метр «килимка» з мідій фільтрує десь 150 кубометрів води за добу. За приблизними підрахунками, популяція рапани за добу знищує в Одеській затоці від п’яти до десяти мільйонів мідій.

Нескладно уявити картину морського дна і якість нашої морської води, якщо в затоці цілком зникнуть мідії. Одеська акваторія, на відміну від кримських прибережних вод, нагадуватиме відстійник, оскільки глибини біля наших берегів невеликі, а обмін води в мілководній затоці відбувається багатократ повільніше, ніж навколо півострова.

Другою проблемою, яка, на переконання учасників акції, ускладнить ситуацію в Одеській затоці, стане так званий «глибоководний спуск стічних вод», будівництво якого ведеться повним ходом. Одеські дайвери вважають, що за наявних у затоці глибин та течій виведення спуску на чотири кілометри від узбережжя недостатнє. Мовляв, стічна вода вже через кілька годин повернеться до одеських пляжів. А з огляду на ситуацію із стрімким скороченням популяції мідій морська вода на пляжах у межах міста просто перестане бути морською. (Застереження, певна річ, слушні, але якою буде вода на пляжах, якщо стоки й надалі зливатимуть не за чотири кілометри, де хоч якісь біологічні фільтранти існують, а безпосередно біля берега? — Прим. Ред.).

Учасники акції висловили сподівання, що їхній голос, як і голос їхніх колег за кордоном, почують.