Двічі лауреат всеукраїнського конкурсу «Юрист року» у номінації «Студент­юрист» (2009 і 2010 рр.), лауреат премії Кабінету Міністрів України « За особисті досягнення молоді у розбудові України» (2011 р.), одна з організаторів «Моделі Верховної Ради» в Одесі, учасниця багатьох молодіжних акцій та юридичних конкурсів. Цей далеко не повний послужний список зовсім не в’яжеться з людиною, якій він належить…

Переді мною тендітна юна дівчина з пустотливою посмішкою. Її звуть Наталя МАЖАРОВА. Сьогодні вона здобуває освіту в Одеському національному університеті «Одеська юридична академія», в Інституті прокуратури, на четвертому курсі заочного відділення. Одночасно працює помічником адвоката і юрисконсультом в одному з адвокатських бюро міста. У вузі дівчина вивчає кримінальне право, на роботі ж допомагає у розв’язанні цивільних, сімейних, земельних, адміністративних суперечок, консультує клієнтів.

– Наталю, не відчували упередженого до себе ставлення через те, що Ви – дівчина-­юрист?

– Тільки у зв’язку з юним віком бували курйозні випадки. Але за гендерною ознакою ніхто претензій не висував. Відзначу, що у всіх інстанціях до мене ставляться з повагою.

– Юрист – це чоловіча професія чи жіноча?

– Є стереотип, що це чоловіча професія. Навіть самі найменування про це говорять: «адвокат», «прокурор», «слідчий»... Але коли зустрічаєш жінок­юристів, які розбираються у праві краще, ніж двадцять колег­чоловіків – ці стереотипи ламаються.

На мій погляд, це хороша жіноча професія. Ми, жінки, скрупульозніші, старанніші, уважніші до деталей. А це дуже важливо у роботі з документами.

Визнаю, що представницям прекрасної статі, які працюють з кримінальними справами, важче на емоційному рівні. Адже їм властиво ближче брати до серця все, що відбувається, ніж це зазвичай буває у чоловіків.

Клієнтам байдуже, хто розв’язуватиме їхні проблеми із законом. Головне, щоб у цієї людини були необхідні знання і досвід.

– Хтось із Ваших одногрупників працює за фахом?

– Тільки я. З нашого студентського потоку трудяться максимум десять чоловік. Решта ще тільки навчається.

– Багато юристів сьогодні – безробітні. Чи немає побоювання поповнити їхні ряди?

– Ні. Сьогодні у суспільстві багато конфліктних ситуацій і мало людей, які знають свої права. У зв’язку з цим робота у найближчі років п’ятдесят у юристів точно буде. Зараз у судах особливо багато справ щодо кредитів. Тому клієнтів у нас вистачатиме.

Взагалі попит на висококваліфікованих юристів буде завжди. Щоправда, молодим фахівцям перші три роки непросто знайти роботу. Але я переконана, що знання своєї справи, завзятість і бажання забезпечать гідний старт.

– Але ж ринок праці перенасичений юридичними кадрами…

– Залишаться найсильніші – найрозумніші, найбільш високоефективні професіонали. Решта піде у суміжні професії.

Щодо юридичного бізнесу, гадаю, що найближчим часом з’являться фірми, які працюватимуть за форматом фастфудів. Тобто це будуть швидкі і доступні всім юридичні послуги.

– Якою людиною повинен бути юрист?

– Потрібні широкий кругозір, життєвий досвід, елементарні знання психології. Але найголовніше – високі моральні якості, адже добрий фахівець може зробити законним абсолютно будь­який вчинок людини. У тому разі, якщо це виходить за межі людських цінностей, – юрист повинен відмовитися незважаючи ні на що.

Зараз є багато випадків, коли юристи зловживають своїми знаннями для затягування вирішення суперечок або напряму процесу не до об’єктивної істини. З цим, на жаль, нічого не поробиш. Якщо трапляється такий візаві – доводиться довго чекати на рішення суду. У нас, наприклад, є справи, які розглядаються в судах майже 10 років.

– Що б Ви побажали своїм молодим колегам?

– Дуже важливо навчитися відокремлювати від емоційного стану клієнтів ваше особисте ставлення до тих чи інших їхніх вчинків. Бажаю всім, щоб крім обов’язкових якостей, необхідних для юридичних працівників, це було серед перших.

– Дякую за розмову.