Взяти під свій контроль усі водойми Одещини планує Одеська облрада, а Міністерство екології та природних ресурсів України обіцяє виділити додаткові кошти для повного очищення нашого краю від отрутохімікатів. Про це стало відомо у понеділок під час прес-конференції в ІА «Міст-Одеса», учасниками якої були начальник Державної екологічної інспекції в Одеській області Олег Вахрушев та депутат облради Олександр Пресман.

«Місця могильників отрути будуть цілком очищені, контейнери також будуть очищені і деактивовані, і їх можна буде використовувати. Хімікати вивозитимуть разом із зараженим ґрунтом за кордон: буде дещо більший, ніж передбачалося, тоннаж, тому міністерство обіцяло дофінансувати ці роботи», — повідомив Олег Вахрушев.

Передбачається, що Одеська область буде звільнена від отрутохімікатів, які потребують утилізації або подальшої переробки, до кінця цього року. З держбюджету на це виділено 38,6 млн грн, з обласної казни — 4 млн грн. Отрутохі­мікати вже вивозять до Польщі. Почали з найбільших складів у Затишші, Сараті та Ізмаїлі. До кінця цього тижня, за словами очільника профільного управління, вивезуть десь 350 тонн.

Зараз на території області ще з радянських часів залишається десь 2 тисячі тонн отрутохімікатів, які потребують утилізації. Вони зберігаються на 119 складах, з яких тільки один цілком відповідає всім екологічним і санітарним нормативам. Найбільший склад — в Алтестово. Там зберігається 922 тонни пестицидів, — розповів Олег Вахрушев. — Алтестівський могильник — один з найбезпечніших екологічних місць у регіоні. Він збудований у 1979 році з урахуванням усіх екологічних норм і є в ідеальному стані. Усі ж інші місця навіть складами назвати не можна — це смітники.

Ще однієї теми, яка стосується й екології, й економіки водночас, торкнувся депутат облради Олександр Пресман. Він повідомив, що на найближчій сесії, яка за­планована на 28 жовтня, обласна рада має намір взяти під контроль усі водяні дзеркала Одещини. «Ми плануємо створити комунальне підприємство, яке й здійснюватиме контроль за водокористуванням озер, ставків та лиманів», — сказав він.

Такий крок зумовлений тим, що багато підприємств-балансоутримувачів ставків, водойм і дамб не справляються з обов’язками щодо належної їх експлуатації. «Наприклад, візьмемо рукави Хаджибейського лиману, відгороджені дамбами в районі Одрадового і Болгарки. Ра­ніше, за радянської влади, — розповів начальник Державної екологічної інспекції Олег Вахрушев, — там було дві закриті водойми, де розводили рибу. Після розпаду Союзу все занепало, а шлюзи залишилися тільки на балансі підприємства і не експлуатувалися. На початку серпня цього року завдяки активній позиції деяких депутатів облради ми змогли очистити шлюзи і відкрити їх, пустити воду в лиман. Відновиться там усе дуже швидко. Ми вчасно спохопилися, якщо можна назвати восьмирічний період, відколи шлюзи були фактично завалені сміттям, словом «вчасно».