На цю тему, що хвилює усіх, в інформаційному агентстві «Міст­Одеса» відбувся круглий стіл, у якому взяли участь д.е.н., професор, голова постійної комісії Одеської обласної ради з економіки, промисловості, розвитку підприємництва та регуляторної політики, керівник Спілки громадянських ініціатив «Перемога» Микола Шутов; д.е.н., професор, завідувач кафедри світової економіки та міжнародних економічних відносин ОНУ імені І.І. Мечникова Сергій Якубовський; д.е.н., професор, заступник директора Інституту проблем ринку та економіко­екологічних досліджень НАН України Олексій Котлубай.

Нагадаємо, 15 серпня 2008 року офіційно визнано днем початку першої у ХХI столітті світової економічної та фінансової кризи. Не минуло відтоді і трьох років, як за океаном і у Європі навесні поточного року заговорили про другу хвилю кризи, яка чи то вже захльоснула, чи то от­от захльосне розвинені країни, а заодно пройдеться, як цунамі, по державах з так званою економікою, що розвивається, до яких належить і Україна. У ситуації, що склалася, спробували розібратися одеські економісти. Сміливості стверджувати, буде чи не буде друга хвиля кризи, вони на себе не взяли. Проте, на їхню думку, жителям регіону не слід непокоїтися щодо цього.

Як стверджує завідувач кафедри світової економіки та міжнародних економічних відносин ОНУ імені І.І. Мечникова Сергій Якубовський, будь­які зміни підуть економіці країни тільки на користь. Звичайним же громадянам не слід боятися можливої другої хвилі економічної кризи, а от монополістам настав час поміркувати.

– Ситуація, коли монополісти тримають увесь ринок у своїх руках і не дають розвиватися решті підприємств, довго не може тривати, – упевнений він.

– Друга хвиля кризи – це якась віртуальна ситуація, яка може скластися, а може і ні, – у такому ключі висловився його колега професор Микола Шутов. – Але у кожному разі масштабів 2008 року вона не досягне. За прогнозами закордонних економістів, її імовірність становить 50 відсотків, – підкреслив він.

Неоднозначно на цю тему висловився і професор Олексій Котлубай, вдавшись при цьому до економічних теорій. Відповідно до цих теорій, кризи, як правило, змінюються невеликим піднесенням, а то й ще більшим спадом.

– Такі цикли можуть тривати протягом 50 років, – додав він. – Але у нас є істотний чинник – це уряд, який намагається працювати разом. Тому точно сказати, як розвиватиметься економіка надалі, складно. Але слід при цьому пам'ятати, що становище української економіки і далі залишається стабільно важким.

У той же час, на думку інших експертів, для України у ситуації, що склалася, існує три серйозні загрози: зростання цін на енергоносії, збільшення зовнішнього боргу, що досяг уже 40 відсотків ВВП, і наблизився до позначки у 120 мільярдів доларів США, і спад цін, у зв'язку з очікуваною кризою, насамперед, на продукцію металургійної та хімічної промисловості. Нагадаємо, що «Червона зона» для зовнішніх запозичень становить 60 відсотків ВВП країни. До неї нам зовсім недалеко: залишилося позичити всього якихось 20 мільярдів доларів.

P.S. Досить оптимістичним виглядає виступ Прем'єр­міністра країни Миколи Азарова на вересневому засіданні економічного прес­клубу, під час якого він заявив:

– Та робота, яку здійснював уряд протягом півтора року, дозволила скоротити дефіцит бюджету. І це є найголовнішим антикризовим заходом, що дозволяє нам зараз говорити про те, що ми готові до можливої світової кризи набагато краще, ніж це було у 2008 році.