Іхтіологи Одещини б’ють на сполох: Чорне море перетворилося на найбільшу стічну канаву світу. Якщо і надалі так триватиме, настане день, коли одесити більше не влаштовуватимуть традиційні рибні посиденьки щочетверга.

Аби обговорити сучасні проблеми біології та екології риб і запропонувати план покращення стану моря та прісних водоймищ, зібралися вчені голови з близького та далекого зарубіжжя. Їх приймав ОНУ ім. І. І. Мечникова на IV Міжнародній іхтіологічній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології».

Наслідки негативного впливу людини на Чорне море очевидні. Ми втрачаємо цінні види риб і молюсків, наголошують науковці. Наприклад, у 1970-х зовсім зникла скумбрія. Тоді нікого це не насторожило, гадали — все минеться. Але риба так і не з’явилася.

«Чорне море зараз є пілотним полігоном, де якраз і вивчають наслідки впливу різного роду людської діяльності на морський регіон. Вчені усього світу намагаються напрацювати зважені й науково обґрунтувані рецепти виходу із такого скрутного становища», — зауважив академік НАН України, головний науковий співробітник Інституту біології південних морів Ювеналій Зайцев (на знімку — за трибуною).

Втім, на щастя, не всі сумні прогнози фахівців щодо життя екосистеми нашого моря збулися. Скажімо, 40 років тому на аналогічному науковому форумі в Одесі деякі вчені за допомогою математичних моделей доводили, що солоність Чорного моря зросте в рази і його фауна значно збідніє. Та, за словами Ювеналія Зайцева, прогнози не підтвердилися. «Сьогодні у моря інша проблема — перенасиченість поживними речовинами. Зникли одні види — з’явилися нові. І це закономірний процес. Чорне море як екосистема — вічне», — сказав він і висловив упевненість, що Чорне море дивуватиме та радуватиме наших далеких нащадків ще багато тисяч років. При цьому Ювеналій Петрович застеріг: «Чорне море — унікальне: з-поміж більш як 50 земних морів воно — одне з найчутливіших до діяльності людини».

З огляду на злободенність проблем, на конференцію зібралися теоретики і практики. Щоправда, ніяких практичних рішень учасники заходу не пропонували. Кажуть, їхнє завдання полягає в тому, аби заявити про проблему. Вирішувати її мають вже інші. «Кожен, хто із владних структур займається тим чи іншим напрямом, де є результати наукової діяльності, кожен має прислухатися до висновків і порад науковців. Інша справа, як їх використовувати і чи є, скажімо, фінансова можливість вирішувати проблеми саме так, як рекомендують вчені», — зазначив проректор з наукової роботи ОНУ ім. І. І. Мечникова, професор Володимир Іваниця.

До речі, як стверджують самі науковці, подібні заходи вже принесли певні плоди. На початку 2000-го, дослухавшись до своїх колег із Санкт-Петербурга, українські вчені вселили в Чорне море нового мешканця — лобана, більш знаного як пеленгас. Про це повідомив сам почесний професор ОНУ Ювеналій Зайцев. «За це десятиліття у нас з’явився настільки масовий вид, що він фігурує на ринках упродовж цілого року. Лобан став масовим промисловим видом для всіх чорноморських країн і навіть вийшов у Середземне море», — зауважив вчений.

На конференції, за розрахунками організаторів, було зачитано 50 доповідей науковців з України, Росії, Чехії, Молдови та Ірану. Вони обговорили питання біології та екології риб, а ще — шляхи ефективного розвитку промислового рибного господарства.

Фото прес-служби ОНУ ім. І. І. Мечникова.