Без патетики і майже без емоцій, а лише констатація факту: 19 липня «Чорноморським новинам» сповнилося 94 роки.

Вік, що для людини, що для видання, поважний — дай, Боже, кожному дожити. За цей час упали дві імперії — власне Російська і та, що СРСР називалася, відгриміла найкровопролитніша у світовій історії війна, Україна постала суверенною державою, а відтак піднялося й перше покоління нашої Незалежності. Нинішні двадцятилітні — люди зовсім іншої формації. Це не вчорашні «совки», перелякані й приструнені системою, не хохли-малороси, що й кроку не здатні ступити без команди «старшого брата», не безбатченки, для яких адресою проживання були «не дом и не улица», а ціла шоста частина земної суші — «Советский Союз». Вони, нинішні, не обтяжені багажем дволикості і фальші, не зомбовані чужими гаслами, не налаштовані, як флюгери, за вітром. Вони розкутіші і категоричніші, освіченіші і прагматичніші, відкритіші і цілеспрямованіші. Вони людьми хочуть бути, громадянами, а не безликою, безсловесною масою. На них і на тих, хто йде слідом за ними, — найбільша надія.

Про них вестиме подальший літопис і наша газета, яка фіксує будні і свята нашого краю, наших земляків ось уже 95-й рік.

Ще крочок-рочок — і нам сповниться 95, ще кілька кроків-років і матимемо славний столітній ювілей! І хай їм грець, усім тим, хто сподівався, що «Чорноморка» з її звитяжною історією схибить на манівці чи втішить ворогів, ставши на коліна.

Літописець історії Чорноморського краю — єдина українська газета Одещини — виходить і буде виходити!

А сьогодні маємо гарну нагоду вкотре подякувати вам, шановні читачі, що залишаєтеся вірними улюбленій газеті. Й особливі слова подяки тим, хто своїми благодійними внесками допомагає видавати «Чорноморку». До почесного списку доброчинців додаємо такі імена: Н.М. Бабур, В.В. Громлюк, Г.С. Загорюк, М.Г. Коваль, М.П. Мазур, В. Х. Медведєв, О.П. Михайлюк, Ю.М. Плотиця, О.С. Різників, І.С. Сіра, В.Д.Тимофієва, Б.І. Устименко, Г.О. Чеканович, Всеукраїнська ліга українських жінок, ТОВ «Фрегат».