Ви ще не знаєте, чого чекати від нової редакції Житлового кодексу України, який внесено на розгляд парламенту? Всі його небезпеки нещодавно спробувати викрити експерти на прес-конференції, що відбулася в ІА «Міст-Одеса».

«Всього є три моделі регламентації сфери ЖКГ: англійська, німецька і французька. Ми йдемо за анг­лійською моделлю, яка ґрунтується на тому, що все житлово-комунальне господарство сконцентроване в руках приватного власника, а держава виконує наглядові функції і мінімально втручається в цю систему. Але необхідно враховувати базові і стартові умови, які є в країні. У нас, за даними ООН, минулого року 89% громадян жили за межею бідності. І встановлювати тут привілеї бізнесу та максимально скорочувати втручання держави в цю сферу — не зовсім чесно стосовно громадян України», — вважає аспірантка Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ Євгенія Абрамова.

На її думку, після прийняття нового житлового кодексу тарифи на послуги ЖКГ різко зростуть. Цьому сприятиме поява приватного капіталу в секторі управління житлом. І хоча в деяких європейських країнах є хороші приклади приватного управ­ління будинками, у нас все відбудеться за іншою схемою: ті, у кого вже є великі гроші, прийдуть, аби заробити ще більше. Євгенія Абрамова підкреслила: якщо не обмежити функції керуючих компаній технічним обслуговуванням будинків, позбавивши їх можливості безпосередньо управляти фінансами, вони встановлюватимуть високі тарифи і наживатимуться на простих смертних.

Голова асоціації «Одеський житловий союз» Євген Мальнєв погодився з думкою, що запропонований проект кодексу захищає інтереси великого бізнесу. «У цьому документі створені всі умови для того, щоб приватний капітал робив бізнес у сфері управ­ління житлом», — вважає він. Проект жодною мірою не захищає прав громадян, які живуть у багатоквартирних будинках, він спрямований на введення великого бізнесу в управління житлом. А бізнес йде туди не для того, щоб зробити комфортним проживання людей, а для того, щоб заробляти капітал. «Згідно з проектом нового житлового кодексу, у кожного багатоквартирного будинку буде свій власник, який вирішуватиме всі питання, у тому числі й фінансові. Теоретично, у всіх будинків можуть бути різні господарі, але можна сміливо припустити, що житлова нерухомість зосередиться в руках кількох людей», — застеріг Євген Мальнєв.

Екс-віце-мер Одеси з питань ЖКГ Валерій Матковський також вбачає в новому кодексі багато підводних каменів. Зокрема, в запропонованій редакції документа абсолютно не прописана процедура розселення мешканців кооперативних будинків після визнання їх аварійними. «Про обов’язки органів місцевої влади відселяти людей з аварійного житла — взагалі нічого не сказано. У старому кодексі ця норма передбачена. Ця функція покладається на райвиконкоми. А в новому документі норма упущена. Там навіть нема поняття, що таке аварійне житло», — зауважив він. Експерт припускає, що завдяки такій прогалині в новому кодексі після визнання будинку аварійним купувати нове житло його мешканцям доведеться самостійно.

Проект взагалі, на його думку, вкрай недосконалий та суперечливий. У разі його схвалення повинні бути скасовані всі раніше прийняті нормативні акти. Крім того, впровадження норм нового кодексу призведе до численних правових колізій, а також дозволить зацікавленим сторонам нехтувати інтересами пересічних громадян. «Фактично жодна стаття не прописана в повному обсязі. Це за­грожує порушенням одного з головних конституційних прав українця — права на житло», — наголосив Валерій Матковский.

Єдиний спосіб впливати на постачальників комунальних послуг після прийняття нового житлового кодексу, на думку екс-віце-мера, — це створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). У такому разі будинок залишиться у власності мешканців, і вони зможуть контролювати розмір тарифів. В іншому ж випадку на людей чекає підвищення тарифів, як прогнозують попередні промовці.

Уже через рік після прийняття кодексу житлово-комунальні сервіси будуть скасовані і мешканці будинків повинні створити ОСББ або іншу форму спільного управління будинком. Якщо ж вони цього не зроблять, будинок буде переданий в управління приватній структурі. Важливо, що для створення ОСББ необхідно зібрати на обговорення дві третини мешканців, а це, на практиці, вкрай складно. Без підтримки двох третин мешканців будинок автоматично перейде в управління приватної структури. Окремо слід звернути увагу й на те, що абсолютно незрозуміло, який контроль буде за приватними керуючими структурами. «Знайти упра­ву на приватника буде вкрай складно, тому вони зможуть підвищувати тарифи і оббирати мешканців, як липку», — впевнений Євген Мальнєв.

Крім усього іншого, так і не з’явилися чіткі визначення, що таке жиле і нежиле приміщення. Водночас у новому кодексі надзвичайно спрощена процедура переведення житлових приміщень у нежитлові. Спрощена і процедура позбавлення людини житла за борги.

Підсумував усе вищесказане адвокат і правозахисник Олександр Славський: «Цей житловий кодекс не потрібен нікому, окрім тих, хто рубатиме на ньому бабло».