Лише Одещина, Тернопільщина, Житомирщина, а також Автономна Республіка Крим і місто Київ мають на сьогодні в Україні офіційні, затверджені сесіями відповідних рад, схеми регіональної екологічної мережі.

Про це повідомили під час картографічної презентації даного документу конкретно по нашому регіону перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Олександр Ставнійчук та завідувачка сектору заповідної справи, біоресурсів і формування екомереж цього управління Любов Харіна.

У ході свого спілкування з журналістами вони, зокрема, відзначили, що ідея створення екологічних картографічних схем, як нового напряму боротьби за чисте і здорове довкілля, народилася в Європі у середині 90­х років минулого століття. Їх основне завдання – забезпечення екологічної стабільності у кожній конкретній адміністративно­територіальній одиниці на основі її соціально­економічної та природної складових.

Значно ускладнював розробку схеми екомережі Одеської області той факт, що наявний у ній земельний фонд максимально розподілений і розпайований між різними користувачами. Але, зрештою, і ці проблеми вдалося подолати. Отож, на сьогодні маємо документ, що визначає пріоритети і концептуальні основи формування, збереження та невиснажливого використання екомережі; розвитку системи територій та об’єктів природно­заповідного фонду.

Схема екомережі розроблена на основі топографічної карти Одещини у відповідному масштабі, де можна бачити усі її складові: природні зони, коридори регіонального, національного та міжнародного значення, з’єднувальні та буферні території. Стосовно міжнародного сегмента варто зазначити, що областю пролягають два природні коридори – Нижньо­Дунайський і Азово­Чорноморський. Невід’ємними складовими національної екологічної системи на території Одещини є п’ять коридорів: знову ж таки Азово­Чорноморський, а ще – Прибережно­Дністровський, Південноукраїнський, Галицько­Слобожанський та Прибережно­Бузький. На регіональному рівні фахівці визначили і зафіксували на схемі чотирнадцять коридорів: Кодимсько­Савранський, Кодимсько­Слобідсько­Байтальський, Слобідсько­Ягорлицький, Кучурганський, Велико­Куяльницький, Тилігульський, Нижньо­Дунайський, Ялпузький, Котлабузький, Киргиж­Китайський, Сасик­Когильницький, Хаджидерський і Чорноморський прибережно­морський.

Стосовно земель, що увійшли до складу екомережі, то це, перш за все, землі природно­заповідного, а також лісового і водного фондів, оздоровчого і рекреаційного призначення, території, що є місцем проживання і проростання тварин та рослин, занесених до Червоної і Зеленої книг України, водно­болотні угіддя, малопродуктивні і деградовані сільгоспугіддя, яри, балки, пасовища і сіножаті. Отож, загальна площа екологічної мережі області, згідно з її картосхемою, складає понад 18 тисяч квадратних кілометрів, або 55 відсотків від загальної кількості земель.