Кожен з нас засвоїв, що пряма мета цінової політики – отримати прибуток і при цьому покрити всі витрати на виготовлення продукту і всі видатки на інші складові ринкової економіки. Тож за логікою, у сільськогосподарських районах ціни на продукти харчування, овочі та фрукти мають бути нижчими, ніж будь­де. Але це за логікою, а в реальному вимірі ціни у цих регіонах складаються за критеріями, які пересічному покупцеві невідомі. І часто ціни на периферії ідентичні цінам у столиці. Так, кілограм м’яса у столичному супермаркеті коштує 50 гривень, стільки ж – на кодимському та котовському ринках, у Балті – трохи дешевше.

Ажіотаж почався з гречки, ціна на яку сягнула вже 20 гривень за кілограм. За нею стали недоступними вівсянка та пшонка, які коштують відповідно 11­12 гривень. Значить, аграріям необхідно збільшити площі під зерновими культурами, щоб не тільки мати зиск, а й стабілізувати ціни.

З приходом літнього сезону ожили базари і не тільки на ринкових площах, а й на вулицях. Стало більше і продавців, і товару, і купців. На ринку можна купити продукти дешевше, ніж у супермаркетах та на стихійних базарах на вулицях.

Молочні ряди у Кодимі стали багатшими і простяглися вздовж залізничної колії. Торгують тут здебільшого приїжджі з сіл, і продукти тут дешевші і якісніші. Півтора літра молока можна виторгувати за 5­6 гривень, сир – 14 – 16 гривень, сметана – 18 – 20 гривень, вершки – 40 гривень літрова баночка.

Але їхати торгувати на базарі з далеких сіл, таких, як Загнітків, Круті, Олексіївка, а у Балтському районі з Піщаної, Саражинки, Пасата, не вигідно. Тож товаровиробники згуртовуються і добираються одним автомобілем. А то, кажуть, інакше шкурка вичинки не варта.

Дешевшими стали яйця, які продає сім’я приватних підприємців з Лисогірки, 5­6 гривень десяток. Риба має ціну від 18 і вище гривень за кілограм. Стара картопля і в червні коштує 35 гривень 8­кілограмове відерце, а молода – 15 гривень кілограм. Як і на початку сезону, значним попитом користується свіжа капуста, і ціна на неї не дуже падає, тримається в межах 8 – 12 гривень. Тримається у ціні і зелень: петрушка, кріп, салат.

– Хочеться, дитино моя, і овочів, і фруктів, а гаманець не дозволяє, – каже, немов виправдовуючись, пенсіонерка Олена Ксенофонтівна Кринкіна, – а тримати город вже несила.

І справді, вийдеш на базар чи зайдеш у магазин, глянеш, які ціни на овочі, фрукти та інші продукти харчування, та й мимоволі задумуєшся над тим, що треба мати свої і ставок, і млинок, і веселенький садок.

Досі всі намагання уряду вплинути на цінову політику залишалися безрезультатними. Але, як зазначає прем’єр­міністр Микола Азаров, ситуація конт­ролюється. Уряд розраховує на хороший урожай зернових, а відповідно, і на стабільність цін на продукти харчування. Запевняє народ, що Україна забезпечить себе продовольством власного виробництва. Прем’єр­міністр зауважує, що уряд створює можливості для серйозного ринкового впливу на ціноутворення. За його словами, у поточному році буде реалізовано програму будівництва овочесховищ та оптових ринків, які стануть альтернативною системою. У цьому році вони вже з’являться по країні, і необхідні запаси будуть створені. На його думку, головне завдання агросектору цього року – забезпечити внутрішній ринок продуктами власного виробництва.

Ну, а доки уряд планує позитивні зрушення для народу, влада на місцевому рівні теж прагне вплинути на ціноутворення. Так, Котовська міська рада відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації встановила граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника від 10 до 15% на такі продовольчі товари, як борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, яловичина, свинина, м’ясо птиці, ковбасні вироби, молоко, сир, сметана, масло, олія, яйця, цукор.

Нещодавно, під час спілкування з представниками засобів масової інформації, губернатор Едуард Матвійчук наголосив, що в серпні 2011 року почнеться будівництво оптового продовольчого ринку в Одеській області. За словами керівника регіону, створення великого оптового ринку сільськогосподарської продукції дасть змогу впливати на цінову політику в галузі продовольчих товарів.

Отож, влада і справді прагне вплинути на цінову політику і, здається, знайшла для цього правильне рішення: створити надлишок продуктів і вільну конкуренцію, які і стануть надійною базою для стабільності цін на продукти.