Корінний одесит, актор, співак, ювелір і агент Петер Небенгауз своє дитинство провів у Південній Пальмірі. 14­річним переїхав жити до Німеччини, закінчив Приватну школу актора.

На телеканалі «Інтер» пройшов показ воєнного серіалу «1942», який є продовженням багатосерійки «1941» (режисер – В. Шалига). Картина показує, як під час війни люди намагалися виживати, як змінювалися їхні вдачі, погляди на життя, як ставало цінним те, що в мирний час здавалося не таким важливим. Фільм примітний не лише цікавим сюжетом, але й тим, що ролі німецьких офіцерів виконували справжні німці: Йоханнес Габріель, Свен Філіп, Ейчхорн Хільмар, Матіас Шервенікас. Й. Габріель зіграв одну з найголовніших і найскладніших ролей у фільмі. Його персонаж, німецький обер­лейтенант Вальтер, швидко став для глядачів «своїм». Саме тому я вирішила поговорити з його агентом – Петером Небенгаузом, який розповів багато цікавого, а також дав можливість поговорити з виконавцем однієї з головних ролей картини Йоханнесом Габріелем.

– Здрастуйте, Петере, Ви є агентом одразу декількох німецьких акторів. Як Вам вдається усе встигати?

– Доброго дня! Бути агентом акторів – це моє хобі. Я одержую від цього задоволення.

Зйомки «1941» – «1942» проходили в лісі. Це була суцільна романтика. Але головне навіть не в цьому. Атмосфера в колективі була неймовірно теплою та дружньою! Безумовно, коли працюєш лише з одним актором – це досить просто. Коли одразу з п’ятьома – складніше: потрібно одночасно усім роз’яснити команди режисера, а потім перекласти і самому режисерові. Зйомки фільму – процес не швидкий, і згодом німецькі актори багато чого навчилися самі. Мені стало значно легше в ролі перекладача.

– Йоханнесе, розкажіть, як Вам працювалося з командою Валерія Шалиги?

– Чудово! Ми так спрацювалися, що стали розуміти одне одного практично з півпогляду.

– Чи є істотна різниця у роботі з німецькими режисерами та російськими?

– Я її не побачив. Якщо людина – справжній професіонал своєї справи, то вона добре працює незалежно від своєї національності.

– Йоханнесе, у серіалі «1941» – «1942» Ваш герой шляхетний, вихований, добрий, але у той же час мужній та суворий, як справжній чоловік. Вальтер – Ваша копія чи все­таки є відмінності?

– Я не можу сам себе характеризувати. Мені здається, що це буде не зовсім вірно. Тому нехай краще на це запитання відповість мій агент, йому з боку видніше.

П. Небенгауз: Йоханнес досить скромна людина, як Ви могли помітити. З Вальтером вони дуже схожі. Гадаю, якщо ті ситуації, що відбувалися за сюжетом фільму, сталися б у реальному житті з Йоханнесом, то він би вчинив так само, як і його персонаж.

– Петере, на початку зйомок картини «1941» Вам доводилося багато перекладати з російської на німецьку мову. А після завершення зйомок ваші актори уже знали якісь російські слова або вирази?

– Моїм акторам було дуже цікаво. Габріель і Шалига вивчили багато фраз. Коли Йоханнес довідався, що буде зніматися у продовженні фільму, то ґрунтовно підготувався до зйомок: вивчив багато загальноприйнятих слів російською. А режисер серіалу за час зйомок уже сам говорив німецькою «знято», «увага», «приготувалися».

– Йоханнесе, за сюжетом Ви постійно рятуєте російську дівчину Дашу. Як Ви вважаєте, чи вірно ставити особисті інтереси вище за патріотичні?

– Якщо постає вибір між любов’ю до батьківщини і любов’ю до жінки, то потрібно вибрати любов до жінки. (Спірна думка! Чим не привід для дискусії на сторінках «ОВ»? – ред.)

– Якщо буде продовження серіалу «1942», Ви погодитеся й далі зніматися в цій кар­тині?

– Звичайно! Я буду дуже радий зустріти друзів і колег, з якими я познайомився на зйомках.

– Йоханнесе, Петере, дякую вам за бесіду. Бажаю подальшого професійного зростання і вдалих робіт у кіно!

Й. Габріель: Дуже дякую Вам і усім моїм шанувальникам за теплі слова, за листи, які мені надсилаєте.

П. Небенгауз: Я теж хочу подякувати і передати величезний щирий привіт усім одеситам! Якщо ти одесит, то це навіки. Де б ти не опинився, у якій би країні не жив – у серці завжди буде рідна Одеса!