Як уже повідомляли «ОВ», наш регіон відвідав міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Минулої п’ятниці він побував в Українському Придунав’ї. Потім у стінах Національного універ­ситету «Одеська юридична академія» зустрівся з дипломатами, представниками органів влади та громадськості. Наступного дня Костянтин Грищенко взяв участь у презентації інвестиційного потенціалу Одеської області для акредитованих в Україні представників дипломатичного корпусу. Потім пройшли переговори Костянтина Грищенка з його російським колегою Сергієм Лавровим. Після завершення особистої зустрічі високі гості дали прес-конференцію. Також глави зовнішньополітичних відомств України та Росії, керівники регіону, народні депутати, представники духівництва і громадськості поклали квіти до пам’ятника Невідомому матросові на Алеї Слави.

Докладніше про візит міністра закордонних справ України на Одещину – у матеріалах наших кореспондентів.

Чому Придунав’я – «терра мало когніта»?

Столичні журналісти, які приїхали до Рені в «обозі» з міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком, запідозрили, що підступний водій повіз їх найдовшим, кружним шляхом. А що вони могли подумати, якщо чотири з половиною години тряслися від Одеси до Рені по вибоях?

Погані дороги – тільки один з показників стану справ в Українському Придунав’ї, яке вже багато років політики різних рангів називають перспективним регіоном. Пригнічує і стан справ у порту Рені, колись одному з найпотужніших підприємств на Дунаї, на території якого стоїть… мертва тиша. Чого не скажеш про молодий порт трохи вище за течією річки, побудований Молдовою.

Минуло чотирнадцять років з того часу, як Україна передала сусідній державі ділянку берега на Дунаї, завдяки чому Республіка Молдова одержала вихід до Чорного моря. Сусіди ж дотепер не виконали свого зобов’язання – віддати нам в обмін ділянку автотраси Одеса – Рені під Паланкою.

З цією та іншими проблемами особисто ознайомився міністр закордонних справ України К.І. Грищенко, побувавши в Придунав’ї. Відповідаючи на запитання журналістів про обмін територіями, що не відбувся, Костянтин Іванович сказав:

-Ми ставимо це питання досить чітко. Під час слухань у Верховній Раді я вже мав можливість відзначити, що ми наполягаємо на виконанні тих зобов’язань Молдови, які вона повинна була виконати понад десять років тому. По суті, ці рішення не мають альтернатив, оскільки вони є юридично закріпленими зобов’язаннями між двома державами.

Міністр поділився своїм баченням розв’язання проблем Придунав’я зокрема і України в цілому:

– Необхідно знайти нову роль для місцевих портів, і не стільки збільшити їхні потужності, скільки залучити нові вантажопотоки. Для цього треба працювати як на рівні самих портів, так і в межах реалізації масштабніших проектів на державному, міждержавному і, я б сказав, міжконтинентальному рівнях. Наприклад, йдеться про зацікавленість Казахстану у виході на Дунай зі своїми вуглеводнями, зокрема зі зрідженим газом. Політична стабільність у нашій країні – це ключовий чинник реалізації подібних проектів. Роль Міністерства закордонних справ – максимальне сприяння у вирішенні цих питань на міждержавному рівні (з тією ж Молдовою), у пошуку інвесторів, у тому, щоб включати тематику економічного відродження Придунав’я у стратегічні проекти, обговорювані під час зустрічей на високому рівні, у процесі вироблення стратегії сприяння експортним можливостям України. При МЗС України, до речі, створено Раду експортерів. Буде зростання експорту – буде й більше роботи в портах. Гадаю, такі можливості у нас існують. Ми повертаємося на ринок як серйозний економічний гравець. Про це свідчить і збільшення інвестицій в Україну, і рівень тих, хто приїжджає до нас із метою вкладати великі гроші. Це представники Китаю, країн Близького Сходу, це, звичайно, і наші західні партнери. І вже ніяк ми не скидаємо з рахунків чинник зацікавленості Росії у розвитку торгівлі по Дунаю. Тобто, ми працюємо з усіма, хто проявляє економічну зацікавленість до Придунайського регіону.

Відповідаючи на запитання про пріоритети України, Костянтин Іванович, який головує нині в Міжнародній комісії щодо захисту Дунаю, сказав:

-Нас цікавить розширення можливостей України для транзиту вантажопотоків через глибоководний судновий хід Дунай – Чорне море у контексті міжнародного транспортного ринку. Друге завдання – забезпечення екологічної безпеки. Ми розуміємо, що будь-яка аварія вище за течією Дунаю буде мати наслідки для нас, тому Україна наполягає на суворому дотриманні чинної нормативної бази в плані екології з боку усіх, хто має стосунок до Дунаю. Хотілося б також, щоб ми розширювали наші туристичні можливості на великій європейській річці. Думаємо над тим, яким чином спрямувати традиційні круїзні маршрути до берегів України. Ми поки що в цьому сенсі – «терра мало когніта» (маловідома земля).

Під час робочої поїздки міністр побував на острові Зміїному, оглянув з гелікоптера глибоководний судновий хід Дунай – Чорне море – один з небагатьох амбіційних проектів України, який реалізується і дає позитивні результати. Також міністр побачив діючий молдовський порт на Дунаї, побудований на крутому повороті річки, що, як стверджують фахівці, є небезпечним у плані навігації, перевалювання вантажів і становить загрозу екології краю.

Будемо сподіватися, що візит міністра до Придунав’я прискорить розв’язання проблем, що накопичилися тут. Без цього не доводиться говорити про рух до Європи: такими дорогами нам далеко не поїхати…

Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей»

П’ять причин для оптимізму

В юридичній академії, вітаючи іноземних дипломатів, представників влади Одещини, громадськості, викладачів і студентів, Костянтин Грищенко озвучив п’ять причин для оптимізму у сфері зовнішньої політики України. Перша – впевнені кроки на шляху європейської інтеграції нашої країни.

– Уперше за багато років провадяться переговори про реальне зближення, передусім в економічному і безвізовому діалозі, – підкреслив Костянтин Іванович. – Вони складні, багаторівневі, але з великими шансами на успіх. Найперші результати сподіваємося одержати вже наприкінці цього року.

Костянтин Іванович особливо відзначив відновлення партнерських відносин з Росією. Успішна Україна можлива тільки за умови дружби із сусідньою державою, впевнений політик. І це не тому, що дружити з Російською Федерацією зараз стало модним, а тому, що цього прагнуть мільйони українців.

– Відносини, що існували досі, нагадували автомобіль, який їде по дорозі зі спущеними колесами, – заявив головний дипломат країни. – Україна визначилася зі своїм ставленням до Росії. Це наш стратегічний партнер і друг.

Третій і четвертий пункти – наповнення новим змістом співпраці зі Сполученими Штатами Америки, з Китайською Народною Республікою, двома глобальними гравцями на світовій арені.

І, нарешті, п’ятий привід для віри у краще завтра – це розвиток Чор­но­морського регіону. Мається на увазі не тільки діалог із країнами, що належать до його складу.

– Розбудовуватимемо комплекс транспортних, торговельних, енергетичних, гуманітарних зв’язків, які в сукупності дадуть нам його якісний розвиток, – заявив міністр закордонних справ України. – Як то кажуть в Одесі, це вам не кілька непомітних дрібниць.

Також Костянтин Гри­щенко відповів на декі­лька запитань із зали. Представників молоді цікавила проблема працевлаштування після закінчення вузу.

– Вчіться, вчіться й іще раз учіться, – порадив мі­ністр. – Молоді люди сьо­годні легко адаптуються до всіх процесів, які відбуваються в країні. Наприклад, моя дочка не хотіла займатися дипломатичною діяльністю. Сьогодні вона, по суті, виконує цю роботу, але вже з розумінням того, що це не тільки гарні прийоми та розважальні заходи. Це ще й копітка щоденна праця.

Прозвучали запитання, що стосуються ставлення керівництва України до різних блоків.

– Україна – позаблокова держава. Це означає, що ми не долучаємося до жодного з політичних або військових альянсів, але при цьому можемо провадити активну політику у сфері безпеки, – пояснив голова зовніш­ньополітичного відомства. – Також беремо участь у миротворчих операціях, зокрема й під егідою НАТО, бо безпека України може вирішуватися тільки в контексті глобальної та регіональної політики.

По закінченні заходу одна із студенток одеського вузу піднесла міністрові букет квітів. У відповідь він подарував юридичній академії комплект книжок «Україна дипломатична».

Наступного дня в обласній державній адміністрації відбулася презентація інвестиційного потенціалу Одещини, у якій взяли участь міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко і акредитовані в Україні представники дипломатичного корпусу. У своєму виступі голова облдерж­адміністрації Едуард Матвійчук відзначив, що для обласної влади залучення інвестицій є пріоритетним завданням, яке поставив Президент України Віктор Янукович, і гарантував усіляке сприяння потенційним інвесторам.

Потім Костянтин Грищен­ко зустрівся зі своїм колегою – міністром закордонних справ Російської Федерації Сергієм Лавро­вим.

Після переговорів тет-а-тет відбулася зустріч із журналістами. І К. Грищенко, і С. Лавров були лаконічні: обидва дипломати заявили, що сторони намітили плани на найближчий час у сфері зовнішньополітичних контактів.

Відповіли міністри й на низку запитань. Зокрема, чи збираються Москва та Київ проявляти нові ініціативи щодо врегулювання Придністровського конфлікту.

– Наші країни – гаранти домовленостей, які були досягнуті раніше, – заявив Сергій Лавро­в. – Також ра­зом із іншими державами ми є посередниками (окремі держави – спостерігачами) на переговорах між Кишиневом і Тирасполем. Звідси й сформувався формат переговорів «5+2». Ми сповнені рішучості відновити процес політичного врегулювання, який дещо пригамувався в останні два роки.

– Наша спільна позиція полягає в тому, що розв’язок треба шукати в рамцях територіальної цілісності Республіки Молдова при гарантованому особливому політичному статусі Придністров’я, – додав Костянтин Грищенко.

Наостанок міністри подякували одеситам і представникам влади за привітну гостинність і відзначили, що атмосфера та зміст переговорів відповідали сонячній погоді міста, в якому вони провадилися.

Христина ВІЄР, «Одеські вісті»