Що таке тариф на електроенергію і як він формується, розповів журналістам на прес-конференції голова правління ВАТ «Одесаобленерго» Олександр Ніверчук.

За його словами, структура енергетичного ринку країни складається з кількох етапів. Спочатку на різного виду електростанціях відбувається генерація енергії. Потім електро­енергія передається, розподіляється і постачається споживачам. До тарифу, який оплачує населення, окрім вартості електроенергії, входять ще й заробітна плата працівників енергетичних підприємств, ви­трати на ремонт електромережі, амортизаційні витрати.

Реально населення оплачує лише 30% від фактичної вартості електроенергії, тоді як промисловість країни покриває всі інші затрати за принципом перехресного субсидування, тобто промислові підприємства платять 170% від фактичної ціни на електроенергію. Оскільки споживання дешевої електроенергії населенням зростає, а промисловість, яка нині працює вкрай неефективно, не в змозі покрити величезну різницю між фактичною ціною і тарифами, у країні склалася досить напружена ситуація. Перехресне субсидування, величезна кількість пільгових категорій споживачів, а також зношеність мереж — це ті причини, які змушують НКРЕ підвищувати тарифи для населення. За статистикою, Україна і Литва — лише дві європейські країни, в яких тарифи для населення нижчі, ніж для промислових підприємств. Ціна на електроенергію для населення у нас найнижча в Європі.

Цього року тариф на електро­енергію вже піднімався двічі, у лютому та у квітні, і, за інформацією Олександра Ніверчука, зростатиме й надалі. Різниця в затратах енергетиків і в отриманих коштах складає 25 млрд грн на рік, і щоб її покрити, планується цьогоріч підняти ціну на енергію ще двічі.

Тарифи формує і встановлює не розподільча компанія, якою є «Одесаобленерго», а Національна комісія регулювання енергетики. Олександр Ніверчук зазначив, що найбільш відповідною сьогодні була б ціна 1 грн за кіловат-годину, що втричі більше, ніж нинішня.

У країні 929 тисяч кілометрів електромереж, 70% з яких потребують заміни, розповів Олександр Ніверчук. На це потрібно 130 млрд грн. При збільшенні споживання дешевої енергії капіталовкладень на амортизацію обладнання вкрай не вистачає. Що ж до Одеської області, то зношеність мереж у нас складає 60%, і щороку «Одесаобленерго» ремонтує 2% від їх загальної кількості. Програма інвестицій у цю сферу на 2011-й — 130 млн грн, із них 80% — витратити на ремонт мереж в Одесі. ВАТ «Одесаобленерго» звернулося до Національної комісії регулювання енергетики з проханням збільшити інвестиції на 120 — 150 млн грн. Компанія бере на себе зобов’язання виконати роботи на 200 — 250 млн грн. Потреби регіону складають близько 600 млн грн. У цьому місяці вже виконано робіт на 62 млн грн, і ще заплановано — на 15,9 млн грн.

Олександр Ніверчук зазначив, що населення на 98% оплачує електроенергію вчасно, чого не можна сказати про підприємства. Так, КП «СМЕП» заборгувало 986 тис. грн. Хоча, як запевнив керівник ВАТ «Одесаобленерго», відключення світлофорів у місті не пов’язане з боргами. Дуже часто у «СМЕП» нема грошей навіть на заміну перегорілих лампочок.

Питання щодо будівництва підстанції у парку Шевченка поки що залишається відкритим. Міська влада не виділила землю, а отже, й говорити нема про що. Нема відведення землі, нема пакету документів.

— Ми хотіли назвати цю підстанцію «Щаслива», але тепер вирішили — назвемо її «Бідолашною», якщо таки станеться диво і вдасться її збудувати, — сказав Олександр Ніверчук.