Чи є герої сучасної України — питання. Та сумнівів нема: герої України були. Нині їх імена — імена видатних діячів українського визвольного руху княжої та козацької доби, часів української революції, десятиліть національного спротиву ОУН—УПА, часів відродження української державності — згадують на Свято Героїв. Та й то лише у західному регіоні. Чому так? Невже жителі інших теренів не шанують героїв?

Свято Героїв постановив відзначати Другий великий збір Організації українських націоналістів ще 23 травня 1941 року. Таку дату обрали невипадково. Саме в травні загинув не один вірний син України: 3 травня 1924 року — головний ідеолог державної самостійності України початку ХХ століття — Микола Міхновський; 23 травня 1938 року — засновник і провідник ОУН — Євген Коновалець; 25 травня 1926 року — головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917 — 1921 років — Симон Петлюра…

Свято, як і ті, кому воно присвячується, мало непросту долю: в роки німецької, а згодом радянської окупації відзначалося у підпіллі. Із проголошенням Незалежності України його відновлено, та в більшості областей урочистості у цей день не відбуваються.

Добру традицію — згадувати та вшановувати тих, хто любив Україну більше за життя, — підтримав цими днями Український клуб Одеси. За сприяння товариства і в нашому місті відбулося Свято Героїв. За цікавим збігом обставин — в Одеській обласній науковій бібліотеці ім. М. С. Грушевського, одного з героїв, світочів-українців.

Оскільки початкова мета свята — прищеплення українцям героїчного духу — в урочистостях традиційно бере участь молодь. Одеське Свято Героїв підготували вихованці Юридичного ліцею. Місяцями вони збирали відомості про видатних діячів України та дискутували, хто з відомих історичних постатей гідний звання героя українського народу, писали на цю тему реферати, які пізніше зібрали докупи у Перший том книги Героїв України. Його й представили на урочистому зібранні громадських активістів та простих одеситів, які знають і шанують свою, українську, історію. Кожен з учнів розповів про «свого» героя. Виявляється, наші герої — різні, вони розмовляли різними мовами, жили в різні епохи, мали різні мрії. Але головне у них було спільним — любов та пошана до своєї землі — України… Часи, в які вони жили й боролися за Батьківщину, відтворили учні молодших класів ЗОШ № 48, заспівавши українських народних пісень.

«Під час підготовки до свята з’ясувалося, що діти взагалі не мають героїв, — відзначила ви­кладач Юридичного ліцею Тетяна Навроцька, автор сценарію урочистого дійства. — Коли я запитала учнів, кого вони вважають гідним такого звання, то очікувала різні відповіді, але почула… тишу. Тоді й виникла ідея відро­дження Свята Героїв на Одещині, яке, мріється, допоможе повернути національну пам’ять, розбудити українську свідомість».

Наприкінці свята присутнім за­пропонували написати на полотні, що має форму Одеської області, ім’я «свого» героя. Судячи з того, чиї імена там згодом з’явилися, в одеситів ті самі герої, що й у всіх українців: Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Петро Сагайдачний, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Степан Бандера, Юрій та Іван Липи, В’ячеслав Чорновіл, брати Клички, Руслана… Героям слава!