Аудитори Рахункової палати проаналізували звіт Антимонопольного ко­мітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства у 2010 році. Результати аналізу розглянуто на колегії й відзначено недостатню ефективність роботи АМКУ щодо забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Цілісна наступальна система протидії монопольним проявам та їх попередження у сфері економічної конкуренції в Україні так і не створена. Існуючу нормативно-правову базу належним чином в АМКУ не проаналізовано і не зроблено кроків до подальшої адаптації українського конкурентного законодавства до засад та принципів конкурентної політики Європейського Союзу.

АМКУ не проводив систематизації і моніторингу порушень на товарних ринках за галузевим принципом, не здійснював аналізу конкурентного становища суб’єктів господарювання, не досліджував питання монопольних (домінуючих) та олігопольних новоутворень. Як наслідок, за підсумками 2010 року у загальному рейтингу конкурентоспроможності Україна посіла 89-е місце серед 139 країн, втративши 7 позицій порівняно з попереднім кризовим роком.

У державі й досі відсутня загальнонаціональна програма розвитку та захисту конкуренції, з урахуванням якої мали б формуватися відповідна державна політика та визначатися конкретні завдання державним органам. У галузевих органах виконавчої влади відсутні відомчі бази даних про структури підвідомчих ринків, дина­міку цін, обсяги реалізації окремих товарів, перелік суб’єктів господарювання на цих ринках тощо. Водночас комітет не здійснює якісного моніторингу антимонопольної діяльності на місцях.

Робота Антимонопольного комітету України не має вирішального впливу на усунення причин системних порушень законодавства про захист економічної конкуренції на споживчих ринках товарів та послуг, що і призвело до стрімкого зростання цін протягом 2010 року. При цьому у звіті АМКУ при аналізі соціально-економічних показників відображено економічну складову, але не враховано соціальну. Не взято до уваги, зокрема, той факт, що витрати українців на продукти харчування у 2010 році становили майже 50% від доходів сім’ї (за даними Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України).

Фахівці Рахункової палати зазначили, що процедура накладення штрафів Антимонопольним комітетом України є непрозорою. Як і в попередніх 2008 — 2009 роках, критерії, що бралися для розрахунку штрафів, комітетом не оприлюднюються. Методика визначення розміру штрафів на сьогодні відсутня.

Застосовуючи незначні за розмірами штрафні санкції без порівняння з отриманою порушниками антимонопольного законодавства вигодою від здійснення незаконної антиконкурентної діяльності, АМКУ у 2010 році наклав штрафів на загальну суму 27,1 млн грн, що в 10,7 раза менше, ніж у 2009-у. Так, за безпідставне підвищення цін на бензин і дизельне пальне на п’ять підприємств-операторів на ринку нафто­продуктів було накладено штраф у сумі 139 тис. грн, фактично — по 27,8 тис. грн з кожної фірми. Визначення подібних розмірів штрафів є необґрунтованим, більше того — такі мізерні стягнення не сприяють ефективному запобіганню зловживанням на ринках з мільйонними прибутками.

Як показав проведений аналіз звіту АМКУ, протягом 2010 року комітет не виконував основне завдання й у сфері державних закупівель. Проблеми захисту конкуренції при держзакупівлях вирішуються неефективно. Не здійснюється контроль за виробниками, які використовують своє монопольне становище в секторі державного ринку, зокрема щодо встановлення монопольних (необґрунтованих) цін, тривають порушення принципів конкуренції та зловживання у зазначеній сфері.

Прес-служба Рахункової палати.

P.S. Нагадаємо, що у проаналізованому Рахунковою палатою 2010 році Антимонопольний комітет України, до обрання одеським міським головою, «успішно» (як свідчить аудит) очолював Олексій Костусєв.

«ЧН».