Інтерни Ірина Скрипник, Андрій Жоров, Олександр Супрун та Євген Недвига набувають досвіду у Ширяївській районній лікарні відповідно як сімейний лікар, дитячий невролог, офтальмолог та травматолог. Минає рік, як вони на практиці застосовують набуті у медуніверситеті знання. Перші пацієнти, перші успіхи, а то й прорахунки – незабутні. Велике значення має також вміння адаптуватися. У цьому плані ніби все нормально. Можна було б подумати про те, щоб після практики залишитися у районі, де і сповна виконувати клятву Гіппократа. І головлікар Ширяївської ЦРЛ Ольга Волкова не проти, а навпаки хотіла б заповнити прогалину з кадрового питання. Але на шляху молодих лікарів певні перешкоди.

У розмові з головним лікарем довідалась, що до мережі закладів охорони здоров’я району входять 25 фельдшерсько-акушерських пунктів, дві дільничні лікарні – в селі Миколаївці (10 ліжок) та селі Жовтні (30 ліжок), сімейна амбулаторія в Червоному Куті та центральна районна лікарня на 120 ліжок. За її словами, на сьогоднішній день немає працівників у ФАПах Новопетрівки, Розкішного, Новосвітівки та Саханського. Та люди тут не залишились без медобслуговування. Новопетрівців лікує фельдшер Новоелизаветівського ФАПу. В інші три села для проведення планових робіт (щеплення, патронаж дітей, інвалідів, вагітних) кожні два тижні виїжджають медпрацівники з Ширяєвого. До того ж, є графік виїздів лікарських бригад, куди входять терапевт, педіатр, гінеколог. Як наголосила Ольга Миколаївна, в ці населені пункти на будь-який виклик виїжджає бригада швидкої допомоги. З боку адміністрації лікарні зроблено все належне, аби сільські пацієнти могли отримувати кваліфіковану допомогу. Все ж було б краще, якби в селах постійно працювали лікарі, і сільчани в будь-який час мали можливість до них звернутися, а не поглядати на графік і вираховувати, коли приїде фахівець.

Тим часом і в Жовтневій дільничній лікарні є дві вакансії педіатра як у поліклініці, так і у стаціонарі. Також тут бракує лікаря-терапевта. У Жовтні понад 2 тисячі населення. Тому велике навантаження лягає на сімейного лікаря. Аналогічна ситуація і в Миколаївській дільничній лікарні, де вакантні 1,5 ставки лікаря.

– Для обслуговуванням населення в цих селах щотижня у Жовтень приїздять лікар-терапевт та педіатр, а в Миколаївці раз на два тижні консультації провадять терапевт, педіатр та гінеколог, – пояснює Ольга Волкова.

– Чи забезпечена лікарями центральна районна лікарня? – цікавлюсь у співрозмовниці.

– На жаль, на сьогодні 12, 5 ставки вакантні. Нам вкрай потрібні психіатр, інфекціоніст, уролог, хірург, терапевт, стоматолог, лікар функціональної діагностики, статист, методист. – Прикро, що відсутній і лікар ультразвукової діагностики. У нас є на чому працювати. Маємо нове сучасне обладнання – три апарати УЗД німецького та японського виробництва. Працювати на них запрошуємо фахівця із Фрунзівки.

В результаті дефіциту лікарських кадрів у Ширяївській ЦРЛ і в деяких медзакладах району середнє навантаження на одного лікаря понаднормове. І останнім часом це стає, на жаль, правилом. Така ситуація склалася і в інших районах області. Та на сьогодні в Україні не вистачає понад 40 тисяч лікарів і 20 тисяч молодших медичних фахівців. За даними галузевої профспілки, щороку охорона здоров’я в Україні втрачає понад 6 тисяч лікарів. Ми отримали ситуацію, коли медики йдуть в інші сектори економіки, емігрують до сусідніх країн. Проблема і щодо залучення молоді, відтак 40 відсотків працюючого персоналу – особи пенсійного віку.

– Ольго Миколаївно, Ви понад десять років очолюєте провінційну лікарню, і добре знаєте всі нюанси роботи. Впевнена, не раз самі себе запитували: чому молодий лікар не їде у село, і шукали на нього відповідь. Поділіться своїми думками з цього приводу, – звертаюсь до співрозмовниці.

– Найперше треба турбуватися про житло для медиків, – висловлює власну думку Ольга Миколаївна.

За словами головлікаря, узагальнено можна сказати, що нині відсутня мотивація їхати в село. Кого з молодих привабить зарплатня в 1 тисячу гривень, а саме стільки отримує сільський медик-початківець. До того ж ні пільг, ні житла немає. Молодого фахівця не приваблюють сільські медзаклади з грубками та старим медобладнанням. Вони прагнуть працювати за стандартами ХХІ століття, – говорить Ольга Миколаївна. Загалом, відлякує сільський спосіб життя. Навіть вихідці з села прагнуть влаштуватися на роботу у місті.

– Повинен же бути вихід із цієї ситуації?

– Я його вбачаю в тому, щоби на державному рівні турбуватися про забезпечення та поліпшення умов життя, а також про надання інших пільг для молодих кадрів, – пропонує Ольга Волкова. – Разом з тим на законодавчому рівні зобов’язати студентів, які навчаються на державній основі, відпрацювати за направленням хоча б три роки. Вимагати не відшкодування коштів за навчання, а саме відпрацювання, Впевнена, саме це покращило б і загалом ситуацію в Україні із забезпеченням сільської місцевості лікарями та молодшого медперсоналу, і в нашому районі зокрема.

Як на мене, пропозиції слушні. До того ж, вони співзвучні з тими, що висуває галузева профспілка медиків. Якщо держава їх підтримає, то з’явиться надія на те, що згадані вище лікарі-інтерни зможуть таки залишитися працювати у Ширяївській лікарні.