Напередодні Всесвітнього дня свободи преси, який відзначатимемо 3 травня, Національна спілка журналістів України оприлюднила цьогорічний список державних чиновників та власників медіа, які чинили тиск на ЗМІ, перешкоджали журналістам виконувати їхні професійні обов’язки, об’єктивно, неупереджено інформувати суспільство.

Нагадаємо, торік до десятки найбільших душителів свободи слова був записаний голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук, котрий, нехтуючи законодавством (до слова, всі правові порушення і досі не усунуті), видав розпорядження про вихід ОДА зі співзасновників газети «Чорноморські новини».

У цьогорічному списку на шостому місці знову є чиновник з Одещини — заступник голови Роз­дільнянської районної ради Віктор БАКЛАНОВ. До цієї ганебної когорти його внесено з таким формулюванням: «Апеляційний суд Одеської області після трирічної тяганини поновив на посаді редактора районної газети «Вперед» Тетяну Хамардюк. Але пан Бакланов, який виконував обов’язки голови райради й останнім часом підписував газету, опублікував у ній повідомлення про крадіжку редакційної печатки. Все це виявилося суцільною брехнею. Працівникам прокуратури і міліції Тетяна Хамардюк пред’явила акт прийому-передачі печатки. Для пана Бакланова важливо було кинути тінь на поновленого на посаді редактора, бо у райраді прагнули зробити все, аби не дати можливість їй очолювати «районку».

Душителями свободи слова також названі: Ян ТАБАЧНИК, народний депутат (Партія регіонів); Василь КУБРАК, голова Білопільської райради на Сумщині; Володимир ПРЯДКО, голова Сахновщинської райради (Харківська область); Мохаммад ЗАХУР, видавець англомовної газети «Kyiv Post»; Неля ШТЕПА, Слов’янський міський голова (Донецька область); Андрій ГУСЛАВСЬКИЙ, голова Кременецької райради (Тернопільська область); Марія ЛІТВІН, голова Летичівської райдержадміністрації та Віктор ТИМЧАК, голова Летичівської райради (Хмельницька область).

Голова НСЖУ Ігор Лубченко зазначає: «Безумовно, цей список не є повним. НСЖУ звертає увагу високопосадовців держави, правоохоронних органів, суддів на оприлюднені кричущі факти порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов’язань, взятих Україною на себе. Цей список ми оприлюднюємо не лише у нашій державі, а й передаємо до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту й інших структур, щоб там вирішували — запрошувати цих чиновників на різні міжнародні заходи чи й не пускати їх на свій поріг».