Кого тільки не надихав своїми прибережними окрасами Ланжерон – Олександра Пушкіна, Едуарда Багрицького, Валентина Катаєва, Віру Інбер, градоначальників. Громадська організація «Товариство «Світ Паустовського» і музей письменника виступили ініціаторами створення на схилах Ланжерону заповідного закутка – скверу Паустовського, який дав би змогу увічнити пам’ять про всіх людей, які склали славу Одеси.

Однак часи нині такі, що наші співгромадяни живуть винятково інтересами сьогодення. І з завидною сталістю чиниться вирубування дерев на схилах. Там же намагаються побудувати то стоянку, то склад, то міні-крамничку.

От і 22 березня, приблизно о 10.00, на схилах Ланжерона поблизу вулиці Чорноморської знову було закладено місце для фундаменту під невідомий об’єкт. Жодних правовстановлюючих документів чоловік, який керує будівництвом (до речі, житель Сумської області), директорові музею Паустовського Віктору Глушакову, представниці ЖКС «Фонтанський» Ірині Новак і голові громадської екологічної ради при Державному управлінні охорони природного довкілля в Одеській області Юрію Геращенку надати не зміг. Ось уривок із його пояснень, даних дільничникові Приморського РВ ОГУ ГУМВС України в Одеській області, який прибув за викликом жителів: «Я офіційно не працевлаштований. Підробляю. Кілька днів тому мені зателефонували і сказали побудувати сарай для реманенту «Міськзелентресту» на схилі. На моє запитання, чи є правовстановлюючі документи, сказали, так, усе є. Коли ми почали роботу, прибули працівники міліції й попросили надати документи на об’єкт, яких у мене не було».

Ось так просто, повіривши на слово, можна розпочати роботи в зеленій зоні просто біля моря. Діятися таке може тільки в одному-єдиному разі. І такі ситуації, на жаль, не поодинокі, особливо напередодні курортного сезону. Найчастіше незрозумілі споруди виростають під покривом ночі, коли пильні одесити відпочивають і не можуть покликати на допомогу. І навіть віце-мерові Олександру Орлову довелося виїхати на знесення декількох незаконно споруджених об’єктів, зокрема й того, про який ішлося вище.

Поки що не зрозуміло, чи вдасться міській владі знайти реальних замовників цих будівництв? Якщо ні, то з такою ж завидною сталістю вони будуть виростати знову, витісняючи зі схилів не тільки зелені насадження. Тільки й бач, справа може дійти й до музею Паустовського. Допустити такого розвитку подій одесити не мають права.