«Слідство у кримінальній справі проти Леоніда Кучми поступово наближається до розробки однієї з версій, якої притримується і сам колишній президент — про причетність до вбивства Георгія Гонгадзе і записів у кабінеті глави держави іноземних спецслужб», — пише в п’ятницю на «Українській правді» Мустафа Наєм у статті «ФСБ: між Кучмою та Мельниченком».

В недалекому майбутньому, припускає автор, слідчі знову можуть наштовхнутися на суперечливі свідчення Леоніда Кучми та Миколи Мельниченка. Справа в тому, що сьогодні про іноземні спецслужби говорить і колишній президент, і його колишній охоронець. Леонід Кучма підтверджує, що екс-майор держохорони працював в інтересах іноземців, а потім їм же продавав записи. Микола Мельниченко з не меншою старанністю доводить, що зі спецслужбами справи не мав, а якщо і були контакти, то тільки на прохання посередників від самого Леоніда Кучми, який начебто хотів викупити записи...

Непереконливість будь-якої із сторін може призвести до сумного результату: або Микола Мельниченко буде визнаний посібником іноземних спецслужб, або Леоніда Кучму звинуватять у спробі сховати сліди злочину. Правдивість слів обох сторін, йдеться у стітті, повинні визначити очні ставки і свідчення ще не допитаних свідків, частина яких перебуває у Москві.

Тим часом, у четвер у Києві відбулася одна з ключових слідчих дій: під пильним наглядом слідчих Леонід Кучма зустрівся з колишнім головою СБУ України Ігорем Смєшком. У вересні 2000 року, на момент убивства Георгія Гонгадзе, Ігор Смєшко працював військовим аташе при Посольстві України у Швейцарській Конфедерації. Проте слідство цікавив зовсім не цей період його біографії. За інформацією «Української правди», на даний момент колишній керівник СБУ проходить у кримінальній справі проти Леоніда Кучми як один з посередників екс-президента в переговорах з Миколою Мельниченком. За версією слідства, наприкінці літа 2004 року екс-майор держохорони і колишній голова СБУ повинні були зустрітися в Москві для обговорення можливого викупу плівок із записами розмов у кабінеті Леоніда Кучми», — пише Мустафа Наєм.

У статі також названо імена двох офіцерів ФСБ, з якими, за інформацією «УП» досить близько контактував Микола Мельниченко. Одим з цих офіцерів за даними інетернет-видання, був підполковник ФСБ, який, як відомо, був смертельно отруєний полонієм у Лондоні в листопаді 2006 року.

«Очевидно, будь-які контакти екс-майора держохорони зі спецслужбами Росії будуть використані захистом Леоніда Кучми для підкріплення версії про свідому змову за участю представників іноземних розвідок. І треба відзначити, що в цьому аспекті позиції Миколи Мельниченка дуже слабкі, — пише Мустафа Наєм. — Якщо буде доведено, що влітку 2004 року Микола Мельниченко справді перебував у Москві за власною ініціативою і при цьому не був екстрадований, екс-майор держохорони автоматично вважатиметься посібником іноземних спецслужб. У даному випадку — ФСБ. Якщо ж майору вдасться довести, що він приїхав у Москву на прохання представників Леоніда Кучми, а також підтвердити переговори з Ігорем Бакаєм та Володимиром Сацюком щодо викупу плівок, то у важкій ситуації опиниться вже екс-президент».

На завершення статті автор зауважує, що на цьому етапі залишається незрозумілим: чому слідчі дозволили Леоніду Кучмі здійснити візит у Росію (офіційно — на святкування 50-річчя першого польоту людини в космос), де сьогодні перебувають ключові свідки з цього епізоду кримінальної справи.