У минулі вихідні по містах і селах багатонаціональної Одещини вирувала Масниця. Багатолюдна, ряджена, гомінка, співуча, танцівлива, грайлива веремія ярмарків і вертепів закружляла у зимово-весняному морозно-сонячно-вітряному вихорі всіх, хто прийшов на центральні майдани міст і сіл.

Над плетеними тинами, корчмами, імпровізованими подвір’ями, куренями, колибами, шинками, харчівнями витав дух гарячих млинців, щойно спечених короваїв і здоби, копченого та солоного. Все це поважно поїдалося: родинно, по-компанійськи, поосібно. Під чарочку оковитої з перцем або келишок доброго хазяйського бессарабського винця, по вінцях якого скакали прискалки.

Проходжали, невимушено спілкуючись з людьми на майданах Одеси, Роздільної, Ізмаїла, Котовська, інших населених пунктів голова облради М. Пундик, голова облдержадміністрації Е. Матвійчук, міські та сільські голови, депутати, а разом з ними – старости, війти, дяки та піддячі, Солохи та Хіврі, шинкарі та ґуральники, інші поважні пані та панове, що ніби посходили зі сторінок незабутніх творів Нечуя-Левицького, Карпенка-Карого, Старицького, Квітки-Основ’яненка, Гоголя, Олеші, Шолом-Алейхема, Бабеля.

– Мені дуже приємно поділити радість Масниці з усіма вами, мешканцями міста, – зізнався в розмові з роздільнянцями Микола Пундик. – І ще раз переконатися, що наші люди вміють не тільки сумлінно працювати, але й весело та з вогником відпочивати. Співайте, танцюйте, веселіться, втішайте одне одного! І хай це свято в наступні роки з міського кону перейде в кожне селище та село, в кожен дім, даруючи його мешканцям мир і радість, щастя й оптимізм.

І громадяни сьогоднішньої України, і літературні герої ласували млинцями зі сметаною та різноманітною начинкою, жартували, підспівували та підтанцьовували. Одне слово, проводжали зиму – зі щирими сподіваннями на красну весну, тепле літо та щедру осінь…

Репортаж готували, запиваючи млинці духмяним квасом, Віктор Козюра і Анатолій Вакуленко (далекий родич коваля Вакули)