У прес-центрі медіа-холдингу «100%» відбулося обговорення перспектив реалізації проекту глибоководного виведення стічних вод від каналізаційно-насосної станції «Північна».

Слід сказати про те, що про спорудження глибоководного виведення почали говорити понад 10 років тому. Пов’язано це було з розвитком міста, якому не вистачало потужностей щодо очищення і виведення усієї маси каналізаційних і стічних вод. І навіть спорудження КНС «Північна» не зняло гостроту проблеми остаточно: стічні води стали краще очищати, однак викид їх здійснюється всього за 100 метрів від берега. Як наслідок, прибережні води перенасичені органічними речовинами (згадайте щорічне «цвітіння» моря влітку), відбувається їх подальше опріснення, що негативно впливає на життєдіяльність морських організмів – природних чистильників моря.

Попередній склад Одеської міської ради на одній із сесій схвалив проект глибоководного виведення стічних вод на відстань 4,1 кілометра. Були отримані усі необхідні висновки, узгодження, дозволи. Однак для широкої громадськості так і залишилося загадкою: де саме здійснюватиметься скидання (скажімо, у ра­йоні Лузанівки або Дофинівки), як вплине це на склад та якість води в прибережній смузі, чи не постраждають морські мешканці в районі виведення стічних вод?

Під час обговорення працівник Інституту біології південних морів, кандидат біологічних наук Сергій Дятлов навів страшні цифри: щороку зі стічними водами двох КНС – «Північна» і «Південна» у море потрапляє до 6 тонн нафтопродуктів. Крім того, з початком масової економії населенням води стічні потоки стали концентрованішими. Тому з точки зору перспективи треба порушувати питання про зовсім інший за якістю рівень очищення стоків. Наприклад, за допомогою ультрафіолетового опромінення. Одна бельгійська фірма намагалася реалізувати такий підхід в Одесі. Однак він виявився занадто дорогим. Можливо, слід розглянути і варіант не виведення, а утилізації стоків. Саме так роблять сьогодні у багатьох країнах.

Представник обласної організації роботодавців Володимир Димченко розробив такий проект ще кілька років тому. Він дозволяє переробляти органічні осади на біогаз і біогумус, одержувати дешеву електроенергію. Знайшов В. Димченко й іноземного інвестора, готового вкласти кошти в спорудження необхідного комплексу. Якщо говорити про КНС «Північна», то вона забезпечує до 150 мільйонів кубометрів стоків і до 7 мільйонів кубометрів органічних осадів щорічно. Неважко уявити, яку високу економічну ефективність мала б реалізація цього проекту на цій станції. Але попередня міська влада, на жаль, ним не зацікавилася.

Прозвучала під час обговорення й інформація про кандидатську дисертацію, захищену в екологічному університеті. Її автор побудував модель викиду стічних вод в Одеську затоку і дійшов однозначного висновку: скидати стоки не можна на жодній відстані від берега, бо через рельєф дна, малі глибини та наявні течії, вони обов’язково будуть повертатися до берега.

На жаль, на обговоренні проекту не були присутні представники організації-проектувальника. Начальник управління екологічної безпеки Одеської міської ради Ігор Дербоглав запропонував зустрітися ще раз – за їхньої участі. На думку Ігоря Альбиновича, треба врахувати всі аспекти спорудження перед ухваленням остаточного рішення. Адже цей проект повинен бути комплексним, економічно та екологічно вивіреним, безпечним.