Минулого тижня перед журналістами звітували про свою роботу в 2010 році народний депутат України від Блоку Литвина Сергій Гриневецький та депутати обласної ради від Народної партії Григорій Єпур та Анатолій Мірошников.

Під час своєї першої у цьому році зустрічі з журналістами Сергій Гриневецький привітав нас зі святами і побажав заспокоювати занепокоєних і тривожити заспокоєних.

Він зазначив, що 2010-й запам’ятався, перш за все, низкою політичних подій, з-поміж яких — дві виборчі компанії, відміна політичної реформи 2004 року і початок масштабних перетворень. Всі ці події — ланки процесу зміни політичної влади. Показовим, за словами народного депутата, стало те, що чинний на той момент президент отримав на виборах лише 5 відсотків голосів. Ще одна особливість року, що минув, — на місцевих виборах графа «проти всіх» «пройшла» у всі ради, а у деяких навіть зайняла друге місце. В обох випадках це — вибір народу, голос народу. Важливим моментом, що забезпечує політичну стабільність країни, переконаний Сергій Гриневецький, стала нормалізація відносин з Росією, прийняття Закону про основи внутрішньої та зовнішньої політики, який зміцнює поза­блоковий статус країни. Україна проявила готовність брати активну участь у формуванні нової системи європейської безпеки. Влада і суспільство отримали певну паузу для проведення необхідних структурних змін. Торік почалися масштабні реформи: адміністративна, судова, податкова. На черзі — комунальна і пенсійна. Без сумніву, ці реформи дуже потрібні країні, і з їх проведенням Україна спізнилася щонайменше на п’ять років, вважає він.

За словами політика, «помаранчева п’ятирічка» стала для України періодом втраченого часу і невикористаних можливостей. Сьогодні влада проводить реформи у складніших умовах, продиктованих не лише внутрішніми потребами країни, а й зовнішнім тиском, зокрема жорсткими умовами меморандуму з МВФ. Українська еліта, що жила за принципом «якось воно буде», надто багато уваги приділяла міжусобицям, не наважуючись вживати непопулярні заходи. Сьогодні за все доводиться платити. Реформи, що розпочалися, — непопулярні і непрозорі. Для їх здійснення необхідна певна громадська згода і розуміння, що так далі жити не можна, якщо цього розуміння не буде, то реформи перетворюються на боротьбу влади і народу. На жаль, сказав Сергій Гриневецький, чиновники не лише не розкривають справжнього стану справ, а й не розуміють, що потрібно робити.

Контактні бої між депутатами у Верховній Раді, зауважив народний обранець, ще раз підтвердили недоцільність виборів за закритими партійними списками. У суспільстві — лише 2 відсотки партійного населення. Виходить, що безпартійні виборці обирають партійних депутатів і потім незадоволені ними. Після 2006 року, тільки-но почалася практика виборів за закритими партійними списками, державний і місцевий бюджети при­ймаються без урахування потреб регіонів та місцевих громад, зате чітко прослідковуються інтереси фінансово-олігархічних груп та столичного чиновництва. Сьогодні Україні, як ніколи, потрібна міцна державна регіональна полі­тика. Основою для її проведення може бути лише відповідальне місцеве самоврядування з міцною фінансовою базою. Прикро, але вибори показали, що місцеве самоврядування намагаються вмонтувати у систему вертикалі влади. Україна залишається надцентралізованою бюрократичною державою. У даному контексті позитивну роль могла б відіграти адміністративна реформа, однак ми бачимо лише її перший етап, а кінцева мета незрозуміла.

Розповів Сергій Гриневецький і про свою депутатську діяльність. Зокрема, про те, що за його ініціативою Верховна Рада при­йняла заяву «Без’ядерному статусу України — реальні гарантії», в якій парламентарі звернулися до законодавчих органів США, Великої Британії, Франції, Росії та Китаю із закликом підтримати ініціативу щодо укладення державами-гарантами нових домовленостей з Україною, що повинні стати логічним розвитком Будапештського меморандуму 1994 року та сприяти зміцненню позаблокового статусу нашої держави. Як перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, Сергій Гриневецький брав активну участь у розробці пропозицій, спрямованих на посилення обороноздатності України.

Щотижня, зазначив народний депутат, він проводить особисті прийоми громадян. За минулий рік розглянуто 281 письмове звернення. У центральні та місцеві органи влади, правоохоронні структури направлено 297 депутатських звернень. Підготовлено низку депутатських запитів, зокрема про оголошення Куяльницького лиману зоною природного лиха і про збереження Державного підприємства «Науково-дослідний інститут — полігон мобільної техніки».

Як завжди, Сергій Гриневецький надає підтримку в реалізації культурних і видавничих проектів. У 2010-му вийшли у світ 9-й та 10-й номери історико-краєзнавчого альманаху «Юго-запад: Одессика», збірки статей Одеського літературного музею «Дім князів Гагаріних». Прем’єра нового творчого проекту «Щасливі пісні нашого часу», втіленого за підтримки народного депутата, відбулася у травні. Цей проект був відзначений рейтингом популярності «Народне визнання» як краще музичне шоу.

А ще, зазначалося на прес-конференції, Сергій Гриневецький безпосередньо брав участь у розробці закону, яким до при­йняття закону про відновлення українського кіномистецтва забороняється приватизація Одеської кіностудії.