ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Море — Що залишимо майбутнім поколінням
22.01.2011 / Газета: Одесские известия / № 7(4134) / Тираж: 23655

Багато хто ще пам’ятає часи, коли вітчизняні науково-дослідні інститути і виробничі об’єднання були рушійною силою промислового виробництва та будівництва, впровадження нових технологій і випуску конкурентоспроможної продукції. Але з переходом на ринкові рейки економіки галузева наука виявилася нікому не потрібною. Тому багато які НДІ наказали довго жити, а їхні висококласні фахівці або перепрофілювалися, або пішли торгувати. Причому імпортною продукцією, яка займає левову частку українського ринку.

Рідкісним винятком є Державний науково-дослідний інститут «ЧорноморНДІпроект» – структурний підрозділ морегосподарського комплексу України. Його в не найкращі роки очолив Сергій Нікулін, який присвятив усе своє життя роботі у сфері морського та річкового флоту.

– Буквально кілька місяців тому ми відзначили вісімдесятиліття нашої установи, – розповідає Сергій Георгійович. – До розвалу СРСР інститут був однією з філій такої потужної структури, як «СоюзморНДІпроект», і спеціалізувався на проектуванні та будівництві великих морських споруд у Чорноморсько-Азовському і Дунайському басейнах.

Щоб читач міг уявити, що залишили майбутнім поколінням фахівці інституту, назвемо хоча б спроектовані та споруджені ними Іллічівський морський торговельний порт та Іллічівський судноремонтний завод, порт Южний, Одеський морський вокзал, а також реконструйовані причали Одеського, Маріупольського, Миколаївського, Херсонського, Ізмаїльського, Ренійського, Ялтинського та інших портів. І це далеко не повний перелік. Бо діяльність інженерів «ЧорноморНДІпроекту» поширювалася на регіони і держави, які входили до сфери впливу Радянського Союзу. Співробітники інституту працювали у країнах Перської затоки, на Кубі, у Сирії, у В’єтнамі, на Чорному континенті. Характерно, що результат їхньої праці – не тільки морські та берегові споруди, але й цілі житлові масиви.

– Справді, у нашого інституту багата історія, якою ми по праву пишаємося, – далі веде Сергій Георгійович. – Я хотів би особливо підкреслити, що багаж, накопичений протягом десятиліть, допомагає нам вижити за нинішніх непростих умов, так само як і освоєння сучасних технологій проектування і будівництва. Головне ж наше надбання – це висококваліфіковані фахівці з усіх напрямів діяльності, серед яких 5 академіків і 6 членів-кореспондентів Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи, 1 доктор технічних наук і 8 кандидатів технічних та економічних наук.

Звичайно, час вносить у життя свої корективи. Не уникнув цього і колектив «ЧорноморНДІпроекту». Якщо, наприклад, за часів СРСР тут працювали понад тисяча фахівців, то наразі їх близько чотирьохсот.

– Водночас ми готові виконати будь-які завдання з проектування нових портів і реконструкції вже наявних, – констатує Сергій Нікулін. – Основною нашою «ударною силою» виступають понад 10 відділів, які виконують свої специфічні функціональні завдання. А їх, у свою чергу, очолюють досвідчені менеджери. Відповідають за роботи наші регіональні менеджери – ГІПи (головні інженери проектів).

Важливо відзначити, що серед фахівців інституту є ветерани, люди середнього і молодшого віку. Деякі з них ведуть об’єкти по 30-40 років, а отже, вивчили їх досконально. Проте, за словами директора, відчувається дефіцит фахівців середньої ланки. Багато хто з них залишили Одесу та країну, решта перекваліфікувалися.

– Крім робіт із гідротехніки та берегової частини морських споруд, підрозділу інституту займаються архітектурою та будівництвом, геодезією, електротехнікою, електрозв’язком і, нарешті, екологією. Тому без зайвої скромності можу сказати, що ми можемо і виконуємо весь комплекс робіт за всім проектом. І це дуже важливо в нинішній ситуації, бо інжинірингових компаній багато, але не всі вони відповідають вимогам замовника.

Саме наявність класних фахівців, висока якість виконуваних робіт, зароблений роками авторитет дозволили інституту розширити географію своєї діяльності.

– Зараз ми освоюємо північ Російської Федерації, – говорить Сергій Нікулін. – До цього працювали на Далекому Сході, у порту Східний, завершуємо проект на Сахаліні. Крім того, ми почали працювати на Каспійському морі, зокрема, у Туркменії, де за нашим проектом споруджується нафтокомплекс. Спроектували самотужки декілька комплексів і порт на Балтиці. Буквально цими днями інститут відвідав заступник директора з розвитку порту Поті, який цікавився ходом робіт із розвитку цього підприємства, а також відновлення частини причалів, які проводять наші фахівці.

За словами Сергія Нікуліна, розвитку морської інфраструктури у цих країнах сприяє прихід іноземних інвесторів, їхнє прагнення спрямувати вантажопотоки у потрібному їм напрямку і, як результат, розширити свій бізнес у нових регіонах Земної кулі. Завдяки таким інвесторам фахівці інституту працюють в усіх портах України. Планується великий обсяг робіт на Дунаї.

– Нас далі переслідують наслідки нещодавньої фінансово-економічної кризи, – говорить Сергій Георгійович. – Але, на щастя, у країні вже намітилися позитивні тенденції. Відчутні вони і у нашому регіоні. Нас тішить, що в команді губернатора працюють Людмила Варавва, Петро Хлицов, Олександр Ілько та Олексій Шашук, які добре знають проблеми морського бізнесу загалом і морегосподарського комплексу регіону зокрема. І це вселяє у співробітників інституту великі і, сподіваюся, виправдані надії.

Автор: Анатолій МИХАЙЛЕНКО

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.012