Депутат обласної ради, член комісії з питань економіки, промисловості, розвитку підприємництва та регуляторної політики Олександр КРАВЕЦЬ був обраний по мажоритарному виборчому округу № 42 у Котовському районі. У нього – академіка Академії економічних наук України, заслуженого економіста України, педагога, який читає лекції в університетах Європи, є свій погляд на проблеми та перспективи розвитку цього віддаленого району.

– Олександре Семеновичу, на які ос­­новні моменти Ви звернули увагу, знайомлячись із районом?

– Насамперед на те, що на одного пенсіонера припадає двоє громадян працездатного віку. Це свідчить про наявність доброго трудового потенціалу в районі, який потрібно правильно задіяти. З другого боку, усього 1,2% надходжень до місцевого бюджету забезпечила у 2009 році сфера торгівлі. Зовсім недостатній показник з урахуванням реальних можливостей розвитку цього сектору. Адже у 2009 році одна з підприємниць району стала лауреатом обласного конкурсу «Молодий підприємець року».

Основна спеціалізація району – це сільське господарство. У рослинництві – вирощування зернових, у тваринництві – м’ясо-молочний напрям. Спеціалізація ставить на порядок денний як основні питання правильної сівозміни та підтримки тваринництва, розвитку племінної роботи, щоб домогтися стрімкого збільшення поголів’я великої рогатої худоби, свиней, кіз і овець.

Нагадаю: губернатор Едуард Матвійчук поставив завдання – у 2011 році забезпечити старт роботи молочних ферм. Наша область традиційно є одним з лідерів і щодо вирощування зернових, і щодо надоїв молока. Котовський район, з урахуванням його спеціалізації, повинен вийти щодо цих двох напрямів на гідний рівень.

У сфері культури мене вразило і потішило, що за підсумками 2009 року в районі вдалося зберегти мережу культурно-масових установ – 42 клуби і 42 бібліотеки. Тобто, люди хочуть організовувати своє дозвілля, люблять художню самодіяльність і читання.

– Говорячи про відродження, зокрема, молочнотоварних ферм, фахівці покладають основні надії на інвесторів. Але ті, у свою чергу, більше люблять приміські райони області, де є розгалуженіша інфраструктура, і витрати на більшість проектів окуповуються значно швидше. Як їх залучити до віддаленого району?

– Як приклад я наведу вам роботу Ко­товського хлібозаводу. Це підприємство зі своїми традиціями, з досвідченими і кваліфікованими кадрами. Саме це зацікавило київського інвестора (холдинг «ТіС»), який вклав кошти у значну модернізацію. І тепер один з видів продукції Котовського підприємства (пряники з начинками) визнано найкращим на Всеукраїнському конкурсі. Цілий спектр хлібобулочних виробів хлібозаводу успішно реалізується в декількох регіонах України. Тож віддаленість – поняття досить умовне, якщо є перспективний напрям діяльності і створено умови сприяння для інвесторів.

На мій погляд, найголовнішим є побудова ефективного діалогу між владою і підприємцями, бізнесменами. Для цього буде продовжено роботу зі спрощення процедури одержання дозволів на початок бізнесу, а також звітності про його результати. Треба відкривати підприємства, створювати нові робочі місця. І тому будь-яка така пропозиція заслуговує дуже уважного розгляду.

– У програмі соціально-економічного розвитку області на 2011 рік є важливі позиції, пов’язані з Котовським районом?

– Передбачається в межах державно-приватного партнерства із часткою обласної власності створити приватне акціонерне товариство на базі Котовського цукрового заводу. Разом з відновленням роботи аналогічних заводів у Любашівському та Іванівському районах, він повинен допомогти відродженню цукрової галузі в регіоні. Адже виробництво цукру – вигідний і прибутковий бізнес, попит на нього постійно зростає. Тим більше в регіоні, де традиційно вирощували цукровий буряк і успішно його переробляли.

Велику увагу у програмі соціально-економічного розвитку приділено питанню розвитку виробництва альтернативних видів палива. Заплановано будівництво підприємства-виробника біоетанолу на базі Котовського заводу ТОВ «Южремверстат». У Європі подібні виробництва розвиваються досить активно: усі шукають варіанти, як зробити паливо і дешевшим, і екологічно чистішим.

Багато уваги буде приділено розвитку мереж водопостачання. Котовський район живиться водою, що надходить із підземних джерел. Він має у своєму розпорядженні сільські й відомчі водопроводи, а також криниці загального користування. Фахівці СЕС справедливо вважають воду із централізованих водопроводів якіснішою як за хімічними, так і за біологічними показниками. Вода з криниць відрізняється більшим рівнем забруднення, твердості і вмісту нітратів. Тому акцент сьогодні необхідно переносити на спорудження централізованих водопроводів для забезпечення населення району якіснішою питною водою.

– Олександре Семеновичу, у цьому випадку обов’язково виникне проблема відсутності коштів.

– Обов’язково виникне. Але голова обл­держ­адміністрації недаремно повторює: керівники районів повинні активніше працювати з профільними міністерствами, домагатися цільового виділення коштів. Саме так чинять голова Котовської райдержадміністрації Володимир Синько та його команда, для яких підвищення соціальних стандартів життя жителів району є пріоритетним завданням. Вони в буквальному значенні виривають гроші на ті об’єкти, які вважають першочерговими. Інакше віз проблем, а їх вистачає скрізь, залишиться на старому місці.