ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



СЕз: нове – не забуте старе
13.01.2011 / Газета: Одесские известия / № 148(4130) / Тираж: 23655

В Одесі побували представники Міністерства економіки України, відповідальні за поновлення роботи спеціальних економічних зон (СЕЗ). Автори реанімаційних пропозицій – управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв’язку облдержадміністрації, а також менеджери Одеського та Ренійського портів, де такі зони почали діяти, але були закриті. Чому?

Це запитання начальник управління Олександр Ілько радить переадресувати колишньому уряду.

Причина відмови, на думку Ілька, у тому, що багато які проекти, пов’язані з функціонуванням СЕЗ, дискредитували саму ідею їхньої діяльності. З’явилися схеми, де пільговий режим, упроваджений в економзонах, був перетворений на ширму, під прикриттям якої відбувалося відмивання грошей, приховувалися невраховані доходи. У межах офіційно дозволених підприємств зароджувалися елементи тіньового бізнесу. Це, на жаль, і змусило згорнути досить ефективні проекти.

У результаті склалася думка про підприємства СЕЗ як про привілейовані суб’єкти діяльності, що їм дозволено використовувати законодавство з метою наживи.

– Але якщо скасувати пільги при розмитненні та знижене мито на вантаж, це однаково що ліквідувати СЕЗ. Де ж золота середина?

– Суть не в спрощеному режимі. У центрі уваги має бути виробництво. Відповідно пільги та преференції мусять надаватися лише тим, хто конкретно займається його інтенсивним розвитком. У свою чергу, продукт, створений з імпортних матеріалів і комплектуючих, придбаних за нижчою ціною, коштує дешевше. І це робить його конкурентоспроможним, зокрема на європейському або навіть світовому ринках.

– Виробникам можна дорікнути, що товар практично не залишається на території України…

– Натомість вихід на іноземний ринок стимулює національне виробництво. Адже не йдеться про підприємство, де лише змінюють упакування товару та наклеюють нову етикетку, щоб потім, як з пересильного пункту, переправити далі. Об’єкт, у який вкладає гроші інвестор, залишається на території України. На його будівництво та утримання держава не витрачає жодної копійки. Вона надає йому можливість реалізувати інвестпроект. Головне завдання для уряду – дати гарантії, що інвестиції будуть недоторканними, а пільги не будуть скасованими, як це вже було.

– Дати! А виконати?

– Портовики Одеси та Рені внесли чимало практичних пропозицій, які принципово змінюють колишній підхід до регулювання роботи в портових зонах. Вони настільки переконливі, що представники Мінекономіки України погодилися із їхніми висновками та готові прискорити процедуру введення в законодавство відповідних доповнень. Цілком імовірно, вони стануть базою для створення нового закону про СЕЗ. Його наявність і буде для інвестора запорукою того, що в країні є гарантії для реалізації його проектів.

– Отже, повернення до роботи СЕЗ економічно виправдане?

– Так. Підприємства, побудовані в Одеському порту, за гроші інвесторів, працюють, відраховують податки. ОМТП, надавши частину своєї площі, створив умови для виробництва, не несучи витрат на його створення. А вигода є! Хіба ці обставини – не відповідь на запитання? Зараз розглядається можливість створити СЕЗ в Одесі на території «сухого порту» (колишні поля зрошування) площею 49 гектарів. Це пов’язано з розвитком такого ви­гідного напряму, як перевантаження контейнерів. Очевидно, що наявних площ вистачить для створення підприємств – суб’єктів СЕЗ.

– А чи торкнеться ця економічна мода Рені?

– Безперечно. Зокрема тому й складено інженерні та логістичні розрахунки, й підготовлено інші документи для обґрунтування будівництва дороги між Одесою і цим дунайським портом. Це буде траса міжнародного класу. Ренійський порт здатний приймати зерно та контейнери в досить великих обсягах. Це одразу підвищить транзитний потенціал країни. Зміняться тарифи, а, отже, зросте рівень конку­рентоспроможності порту.

Є питання щодо фінансування будівництва цієї траси. Наприклад, непросто буде розв’язати проблему викупу приватизованих ділянок землі, по яких вона піде. Потрібно реформувати механізм митного оформлення контейнерів у бік спрощення. При цьому доцільно врахувати всі світові тенденції та наробітки. Але той, хто боїться труднощів, не одержить результату.

Автор: Владислав КІТІК

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.011